У повному обсязі та кращої якості

“Рівняни вже відчули ефективність і якість нашої роботи”

- Степане Мафтейовичу, поч­немо з того, що підприємство взяло на себе нелегку ношу - забезпечити місто теплом і гарячою водою у складний період, коли з метою ініційованого Президентом України Віктором Януковичем дворазового зменшення в країні споживання природного газу розроблена і реалізовується державна Програма модернізації систем теплопостачання комунальної теплоенергетики України. Чи готове “Рівнетеплоенерго” взяти на себе відповідальність за виконання цієї програми в Рівному?

- Безумовно, ми готові до цього. Вигравши у 2009 році конкурс на 15-річну оренду майнового комплексу “Комуненергії”, ТОВ “Рівнетеплоенерго” вже пройшло повні чотири опалювальні сезони в Рівному. Ми забезпечуємо більше 40 відсотків теплопостачання міста. Маємо 22 котельні, тоді як інші підприємства мають меншу кількість, але в них навантаження більше. Це означає, що в наших котелень дуже мале навантаження, через що вони збиткові. Тим не менше, за чотири роки, які підприємство працює в Рівному, ми багато чого добилися: велика економія газу - приблизно 20%, витоків води - 50% та електроенергії - 10%. Кожного року міняємо не менше 5 кілометрів теплотрас, торік вдалося зробити 6 кілометрів. Хоча і це не показник, враховуючи, що протяжність тепломереж, які ми обслуговуємо, становить 101,2 кілометра у двотрубному вимірі. Якщо ж міняти по 5 кілометрів, то на це треба 20 років.

Зробили енергоаудит - діагностику й обстеження теплових мереж, розробили заходи по їх поступовому оновленню. Рівняни вже відчули ефективність і якість нашої роботи. Адже кількість поривів магістральних теплових мереж за час роботи “Рівнетеплоенерго” зменшилась у рази.

Коли чотири роки тому ми почали працювати в Рівному, втрати тепла становили більше 20%, а зараз - 9,8%. На сьогодні ці показники контролюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яка слідкує за тим, щоб втрати не були вище розрахункових. А що таке втрати? Перш за все, це - витоки. Звичайно, ви скажете, що взимку місцями і сніг тане, і трава зеленіє. Але, зрозуміло, за чотири роки нашої роботи в Рівному нереально поміняти всі теплові мережі. Ми беремо не тільки теплові мережі - беремо об’єкт у комплексі, тобто виробництво теплової енергії в котельні та транспортування її до входу в будинок. Внутрішньобудинкові ж системи обслуговують власники будинків, ОСББ або ЖКП.

Торік ми провели модернізацію двох котелень, де поставили нові котли та поміняли насосне обладнання. Загалом за роки діяльності ми замінили насос­не обладнання на квартальних котельнях та встановили частотні перетворювачі. Адже котельні, збудовані 30-40 років тому, планувалися під задоволення потреб як населення, так і промисловості, яка на той час продуктивно працювала. Нині ж уся промисловість відключена від центрального теплопостачання: деякі підприємства не працюють зовсім, а деякі - пороздрібнювалися, й питання теплопостачання вирішують по-іншому. На жаль, серед наших об’єктів немає жодної котельні, завантаженої більше ніж на 80%, а є навіть із завантаженням 40%.

Звісно, що через надмірне споживання електроенергії та використання насосного обладнання більшої потужності, ніж необхідно, збільшується використання електроенергії на 1 гігакалорію. А також, у зв’язку з тим, що обладнання не завантажене на повну потужність, падає ККД котлів. Тому потрібно працювати над тим, щоб оптимізувати систему теплопостачання, аби наблизитися до економічно доцільної собівартості гігакалорії, а то й знизити її. На даний час енергоносії у її собівартості становлять 72%. Як тільки доб’ємося певної економії у витраті енергоносіїв, собівартість гігакалорії зразу дещо зменшиться.

“Централізоване опалення - безпечніше й вигідніше”

- Ваша думка: майбутнє - за централізованим теплопостачанням чи автономним?

- Протягом останніх 15 років більшість держав-сусідів України модернізували свої системи централізованого теплопостачання, щоб перейти на забезпечення споживачів теплом і гарячою водою, враховуючи фінансову спроможність споживачів та стабільну роботу теплопостачальних підприємств. Україна всі ці роки (та навіть більше - 22 роки від здобуття Незалежності) зберігала функції регулювання, володіння та експлуатації підприємств комунальної теплоенергетики в руках місцевої влади, а тарифи на тепло - набагато нижче рівня, необхідного для забезпечення якісних послуг. Склалася парадоксальна ситуація, коли держава однією рукою намагалася підтримати централізоване теплопостачання, а другою - сприяла його розбалансуванню, бо органи місцевої влади певний час дозволяли деяким споживачам від’єднуватися від центрального опалення. Навіть сьогодні міжвідомча комісія ще приймає - щоправда, одиночні - рішення щодо від’єднання окремих квартир. Внаслідок чого маємо розбалансування та порушення гідравліки всієї системи житлового будинку.

Для нас дуже велика проблема, якщо в будинку відключена певна кількість квартир, до яких ми практично не маємо доступу. Якщо це на останньому поверсі, наші фахівці не можуть ні “розповітрити” систему, ні зробити правильну гідравліку - і тоді незручності відчувають інші мешканці. Такі питання треба вирішувати комплексно, це не заборонено робити. Тобто, якщо 100-відсотково погоджуються всі власники квартир, будинок від’єднується від центрального опалення. В такому разі ніхто заперечувати не буде, бо всі розуміють, чому так питання стоїть. Сьогодні централізоване теплопостачання є дещо дорогою послугою для наших споживачів. Можливо, не зав­жди є той комфорт, як при індивідуальному опаленні, яке можна скоріше підключити, не чекаючи початку опалювального сезону, і скоріше відключити, не чекаючи його завершення, або, при необхідності, продовжити після закінчення сезону. Та, зрештою, і гарячу воду ми подавали за графіком, хоча вже цьогоріч прийняли рішення, що будемо подавати її цілодобово.

Таким чином, ті, хто користується індивідуальним опаленням, відчувають більший комфорт. Проте, аналізуючи досвід країн Західної Європи, ми бачимо, що там усі повертаються до централізованого опалення. Це безпечніше й вигідніше, якщо правильний підхід до оптових закупок газу. Все-таки оптові закупки повинні бути дешевшими. Чомусь у нас усе навпаки: люди, які беруть газ для власного автономного опалення, платять дешевше - 725 гривень 40 копійок за 1000 кубів, а хто бере оптом - наприклад, підприємства теплоенергетики, які постачають тепло й гарячу воду населенню, - платить за той самий газ майже у 2 рази дорожче - 1309 гривень 20 копійок.

“Ідеальне місто для формування стратегії теплопостачання”

- Чи побачать рівняни гарячу воду до початку опалювального сезону?

- Ви знаєте, що 4 липня відбулася сесія Рівненської міської ради, яка прийняла рішення про передачу цілісного майнового комплексу КП “Теплотранссервіс” в оренду. Ми брали участь у цьому конкурсі та стали його переможцями. Зараз іде процес підписання договору й акту приймання цього комплексу в оренду. Після закінчення процедури - про це було заявлено на сесії і в засобах масової інформації - ми повністю відновимо подачу гарячої води в місті. Звичайно, котельні та теплотраси до опалювального сезону готувати потрібно, але це повинно відбуватися в значно коротші терміни. Будемо сподіватися, що гаряча вода в оселях рівнян буде постійно, і навіть у міжопалювальний період.

- Ваша думка щодо економічного обґрунтування діючих тарифів на послуги теплопостачання?

- У той час, коли ми вийшли на ринок, закон наділяв місцеві ради повноваженнями приймати і затверджувати тарифи. Зараз цим займається Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Незважаючи на створення національного регулятора, завданням якого є встановити теплоенергетичному підприємству тариф, який окуповує собівартість послуг, діючі в галузі тарифи все ще не покривають витрат. Процес приведення тарифів до обґрунтованого фінансовими витратами рівня, як і раніше, стримується центральною владою через побоювання соціального невдоволення. Особливо гостро відчувають заполітизованість тарифоутворення виробники і постачальники теплової енергії, яким нацрегулятор затверджує лише собівартість гігакалорії теп­ла, а тариф на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання встановлюють органи місцевого самоврядування. Нині держава відшкодовує теплопостачальним організаціям різницю між економічно обґрунтованим і діючим тарифом. Щоправда, це відшкодування відбувається з дуже великим запізненням - на сьогодні нам не відшкодована різниця в тарифі ще за 2012 рік та частину 2013-го.

- З якими питаннями до вас найчастіше йдуть рівняни?

- Найбільше звертаються з наріканнями на якість послуг. На жаль, перші два роки у нас був дуже напружений період. Наша диспетчерсько-аварійна служба веде облік звернень споживачів, усе фіксується в спеціальному журналі. Аналіз цих звернень показав, що торік було набагато менше скарг на теплопостачання порівняно з минулими роками. Ще якби вдалося вирішити питання з гарячою водою, то споживачі Рівного були б однозначно задоволені нашою роботою.

- Степане Мафтейовичу, на завершення розмови - кілька слів про себе.

- Закінчив Львівський політехнічний інститут. Більше 20 років пропрацював на підприємствах теплоенергетики у Львові, Золочеві та Рівному. Останні чотири роки очолюю “Рівнетеплоенерго”. Вважаю, що я вже рівнянин. Зазначу, що для теплопостачання Рівне - ідеальне місто: дуже зручна концентрація як об’єктів теплоенергетики, так і самих теплоспоживачів. Якщо правильно, як цього вимагає Програма модернізації систем теплопостачання комунальної теплоенергетики України, підійти до формування стратегії теплопостачання міста, то можна, безумовно, добитись добрих результатів.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: