Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №562 від 03.08.2012p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Невигадана історія

Стати сильною й підвестися на ноги

Стати сильною й підвестися на ноги

я змогла наперекір усім намаганням колишнього чоловіка та його родини знищити мене

Історія цієї жінки схвилювала і обурила навіть правоохоронців, які, здавалося, вже все бачили у цьому житті. Сама я дізналася про долю Олени на прийомі у начальника обласної міліції Василя Лазутка. У історії цієї жінки головне те, що вона не склала рук, боролася, попри усі життєві обставини, і перемогла. І зараз, ще не зовсім здорова, але впевнена у собі, нарешті отримала і право на житло, і можливість бачитися з сином. Ось її розповідь.

“Ми прожили у шлюбі 10 років і були, усі аж дивувалися, майже ідеальною сім’єю: я, син, батьки - мої і його - завжди та всюди разом. Будували дім, ростили сина, купили автомобіль. Та незабаром у чоловіка з’явилася бізнес-партнерка…

Суїцид з "контрольним" у голову

Цей день, 20 листопада 2010 року, розірвав моє життя на “до” і “після”. Але я пам’ятаю лише його початок. Готувалися святкувати день народження свекрухи, коли вдома вибухнув скандал. Чоловік, свекруха й свекор, немовби з ланцюга зірвалися. Усі разом накинулися на мене, кричали: “Їдь звідси, розводься”. Далі - як відрізало.

Прокинулася у реанімації. Лікарі й досі здивовані - як я взагалі змогла хоч щось пригадати: одна куля влетіла у мозок, другу витягнули із кісток черепа. Коли в реанімації прийшла до тями, довго не могла збагнути, що наполовину паралізована. А потім дізналася, що чоловік, вочевидь із допомогою брата-міліціонера, обставив це як “суїцид” із… двома вогнепальними пораненнями.

Життя перетворилося на муку. Паралізовану, мене спочатку перевезли до мами. Чоловік, щоправда, привозив дитину на побачення. Та після того, як з’їздив з коханкою і сином на море, все змінилося кардинально - став забирати дитину, не давав бачитися. Коли ж заходила мова про розлучення і розділення будинку, відверто знущався і обіцяв купити квартиру на п’ятому (!) поверсі.

Як не в могилу, то хоч у "психушку"

Не бачити сина було більш боляче, ніж тренувати тіло, скуте паралічем. Коли приходив масажист і розминав м’язи, я кричала й плакала, але наполягала, щоб це робили знов і знов. І перемогла - почала сяк-так вставати, тримаючись за стіни чи спираючись на мамине плече.

Скоро повернулася в наш щойно збудований дім. І почалися моральні тортури, густо приправлені страхом. Чоловік раз-у-раз став серед ночі викликати для мене психіатричну бригаду “швидкої”. Лікарі весь час дивувалися й казали, що з психікою у мене все в порядку. То він став жорстоко бити мене та знущатися наді мною, напівпаралізованою. Лютував, відбирав ключі від будинку, а сина забрав до матері і там цинічно налаштував проти мене. Так я прожила два місяці й змушена була втікати до матері, бо колишні родичі весь час погрожували запроторити мене до психіатричної лікарні.

Занапастив мене, тепер калічить сина

Наприкінці 2011-го я вже могла ходити самостійно. Вийшла на роботу. Колеги допомогли найняти адвоката, завдяки якому я змогла знов поселитися у власному будинку. Але із сином бачилася лише інколи, найчастіше - коли приходила до школи. Вчителька скаржилася: син значно гірше навчається, часто хворіє, став знервованим, неуважним.

Опікунська рада винесла рішення про те, що син повинен мешкати у матері. Але чоловік подав позов про розлучення та визначення місця проживання дитини. Судовий процес тривав 8 місяців. Суддя швидко зрозумів, що мого колишнього чоловіка місце проживання сина турбує не дуже. Він не ходив на судові засідання, а потім написав заяву, що просить залишити питання про дитину без розгляду.

Наслідки такого насильства в сім’ї не минули для сина даремно, він став зам­кнутим, озлобленим. Я стала помічати в нього емоційні порушення: неконтрольовані страх, гнів, відчуття вини. На порозі перехідний вік, а незріла психіка дитини вже постраждала. Розумію цю проблему і з острахом дивлюся в майбутнє.

Не відчуваючи любові, дитина ніколи не навчиться любити. Скалічивши життя мені, мій колишній чоловік, можливо, й не помічаючи цього, калічить життя дитині. У гонитві за майном батько перейшов усі розумні межі, відступив від принципів християнської моралі. А розмінною монетою у своєму зазіханні на чуже зробив життя двох колись найрідніших людей.

Під захистом громади

Якось, повернувшись увечері з роботи, я зрозуміла, що не зможу потрапити в хату, бо хтось змінив замки на вхідних дверях. Виявилося, колишній чоловік сам зібрав і вивіз мої речі до матері. Того ж дня я звернулася до дільничних інспекторів, які зафіксували це свавілля в протоколі, але в порушенні кримінальної справи відмовили. Міліціонери порекомендували звернутися до суду. І я знову змушена була йти жити до мами та до сестри, очікуючи нового рішення суду.

До нашого колись спільного помешкання виїжджала комісія з питань насильства в родинах. У її складі були й представники міськвиконкому: від управління у справах дітей - Андрій Міщеня, від управління в справах сім’ї, молоді та спорту - Сергій Шевчук, від соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді - Людмила Талт. Вони склали акт і запросили на засідання комісії мене та екс-чоловіка. Той привселюдно пообіцяв, що незабаром купить мені квартиру. Хоча всім було зрозуміло наперед, що тої квартири ніколи не буде. Знову потяглися судові процеси з поділу майна, тепер уже за моїми позовами. Суддя оперативно і професійно проводить судові засідання, та на них часто з’ясовується, що наше колись спільне майно, фірми, гроші - це вже власність інших осіб, які набували його, бува, незаконно.

Терпець мій взагалі увірвався, коли колишній чоловік розіграв крадіжку в нашому домі й намагався звинуватити у ній мене, щоб засадити до в’язниці. Сподівався знову використати зв’язки брата в міліції. Він не знав, що під час цього спектаклю я лікувалася у стаціонарі, то маю повне алібі.

За порадою Миколи Паліюка, голови Громадської ради при УМВС, я пішла до начальника обласної міліції Василя Лазутка. Василь Іванович відразу зрозумів нечисту гру одного зі своїх співробітників й пообіцяв припинити знущання наді мною. А тепер я вже маю й ухвалу суду на право проживання в своєму будинку, передала її до виконавчої служби і чекаю на примусове вселення.

Мене все більше дивує злостивість і зажерливість близьких колись людей. Невже в цій родині і справді вірили, що зможуть вирішити свої фінансові питання за рахунок перевищення влади старшим сином-міліціонером або натиснувши на мене через лікарів швидкої допомоги?

Міська влада взяла мене під свій захист. Ці люди зрозуміли, що відбувалося порушення прав людини, і більше цього не допустять. Переживши чорну смугу насильства і знущань, я не втратила віри у справедливість. Навпаки, впевнилася в давніх друзях і знайшла чимало нових. Я відчула опору та підтримку від людей, які обіймають керівні посади у нашому місті. Тепер упевнена: громаді не байдужа доля простої людини, що потрапила у скрутну життєву ситуацію.

Я знову переконалася, що не треба боятися розголосу в скрутних життєвих ситуаціях. Коли мовчанню настає кінець, зникають і проблеми.

Тепер усе буде навпаки

Інколи у складних життєвих ситуаціях жінки повинні стати сильнішими і дієвішими за чоловіків. Можливо, моя історія допоможе комусь. Повірте, щоб не сталося, головне - мати велике бажання жити.

Мине лише кілька днів, і я знову прийду у свою оселю, обійму сина, поливатиму квіти на клумбі. І коли мене запитують: “Як ти зможеш там жити?”, я відповідаю: “Тепер усе буде навпаки. Це - як він там буде тепер жити?” Я стала набагато сильнішою. Це мій дім. Мій і мого сина. Там - у кожній цеглині, в кожній сходинці й віконці - мої праця і гроші. А ще - великий внесок моїх батьків, брата і сестер, які теж не пошкодували для мене ані праці, ані всіх, що були в родині, заощаджень. Власні стіни неодмінно допоможуть. Та і я тепер, після всього, що пережила, перенесла і перемогла, не маю права спасувати”.

03.08.2012


Переглядів: 965

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21072)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17214)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14468)
• Допомога під час карантину [967] (14384)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14228)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14036)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13910)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13884)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13863)
• Живи до ста! [965] (13856)
• Бюджет і ми… [965] (13790)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13783)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13659)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13570)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13567)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13510)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13119)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13104)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (927)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (91)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (83)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (83)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (82)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (81)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (80)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (80)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (79)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (79)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (79)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (78)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (78)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (73)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (73)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"