Спочатку наш концерт мав бути присвячений 200річчю Тараса Шевченка, розповідає одна з його учасниць, заслужений працівник культури України Галина ШВИДКІВ. За задумом це мав бути вечір української музики на межі 19 та 20 сторіччя, щоб нагадати слухачу про красу тієї музики, яку зараз усе рідше можна почути. Але у вирі сучасних подій, коли виступи мають бути більш стриманими, ми зробили не розважальний, а філософський концерт.
Концерт планувався заздалегідь, ще до сумних подій на Майдані, але ми вирішили не відміняти його, бо української музики забагато не буває. На початку концерту ми вшанували пам’ять загиблих на Майдані героїв, а усі зібрані кошти вирішили перерахувати сім’ям рівнян загиблих у цих подіях.
Під час концерту виконувались музичні твори класиків української музики Лисенка, Косанатолькького, Майбороди, Герасименка, Білаша. Слухач мав змогу почути твори, які є в репертуарі кожного з тих, хто в цей вечір вийшов на сцену. Серед сучасних творів я виконала пісню на слова Тараса Шевченка “Усе йде, усе минає” на музику Оксани Герасименко. Окрім мене в концерті взяли участь співак, баритон заслужений артист України Микола Швидків та співачка мецосопрано, лауреат міжнародних конкурсів Ірина Криворученко. Окрім того концерт був не лише музичним, але й поетичним. Літературну частину вечора забезпечила молода артистка, науковець РДГУ Тетяна Сокіл. Під час концерту прозвучали поетичні твори Шевченка, Лесі Українки, Рильського, Сосюри. Вірші були спеціально підібрані під музичні твори, які ми виконували під час концерту.
Людей на концерт прийшло чимало, в залі були присутні студенти, лікарі, громадські діячі, спілка жінок України. Глядачі дякували нам і після концерту казали, що такі виступи зараз потрібні, бо вони піднімають дух українця, мовляв, коли стріляють гармати, музи не повинні мовчати.