Відповідно до статті 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно чи тимчасово проживають на відповідній території.
Тож, якщо рішення органів місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг зі сплати земельного податку прийнято, таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Зазначене роз‘яснення надано Узагальнюючою податковою консультацією щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, затвердженою наказом ДФС України від 28.05.2015 року №379, з якою більш детально можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
Партнери 