На жаль, новий закон про вибори, за яким проходило голосування 25 жовтня не виправдав тих сподівань, які на нього покладало суспільство. Річ у тім, що завдяки нормам цього закону були випадки, коли вигравали на виборах ті кандидати, які отримували голосів менше, ніж такі самі кандидати, за яких віддавали голоси в рази більше виборців. Тобто багато залежало від розмірів самих округів. Також ми маємо дуже неприємний феномен, коли від Рівного в обласну раду майже не пройшли депутати. Також є округи, які взагалі не мають свого депутата ані в обласній, ані у Рівненській міській радах. Думаю це несправедливо і недемократично.
Що ж стосується працездатності рад, то наведу приклад обласного центру. До ради пройшли аж сім партій. Не думаю, що при такій строкатості вдасться забезпечити плідну роботу на благо усіх рівнян. Інша небезпека – це втручання центральних органів партій у діяльність фракцій в місцевих радах. Думаю в принципових питаннях вище партійне керівництво буде диктувати свою волю місцевим осередкам, а враховуючи ймовірність вже найближчим часом отримати позачергові вибори до парламенту, передвиборча лихоманка та популізм можуть стати в місцевих радах нормальним явищем. Зрозуміло, що це аж ніяк не додасть ефективності роботі місцевим депутатам. Річ у тім, що, наприклад, міська рада обласного центру практично політичні питання не вирішує, це є орган місцевого самоврядування, який мусить спільно із мером та виконкомом працювати над тим, аби місто нормально функціонувало. Де ж тут політика? Що стосується двотурових виборів міських голів, то вони можуть мати місце, якщо між кандидатами, що прийшли першім та другим є різниця в три – п’ять відсотків голосів. Якщо ж різниця двадцять відсотків, то на мою думку - другий тур є зайвим, і ті вісімсот п’ятдесят тисяч гривень, що були витрачені на його проведення - просто викинуті “на вітер”.