"Двобій" за директорське крісло

За словами нинішнього директора РОБТІ Михайла ЯКИМОВИЧА (на фото), 23 червня 2005 року було розірвано контракт, підписаний попереднім головою Рівненської обласної держадміністрації з тодішнім керівником РОБТІ Володимиром КОМАРЕВИЧЕМ. Останній намагався поновитися на роботі, однак Рівненський міський суд, розглянувши позовну заяву колишнього директора РОБТІ, відмовив йому у позові.

Невдовзі, а саме 7 липня 2005 року, на посаду директора КП “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації” був призначений Михайло Якимович. Увійшовши в курс справ, він вже майже півтора року сумлінно виконує свої обов’язки. Аж раптом - грім із ясного неба: рішенням Рівненського міського суду від 14 листопада 2006 року звільнення попереднього керівника визнано незаконним, і вже 15 листопада виконавчий документ про відновлення на посаді Володимира Комаревича переданий у виконавчу службу області. Та коли судовиконавці, в тому числі начальник відділу служби Оксана Онищук, разом з Володимиром Комаревичем прийшли виконати рішення суду, двері директорського кабінету виявилися зачиненими, і з самим Михайлом Якимовичем його супернику зустрітися не вдалося. Як з’ясувалося, першого разу Михайло Якимович знаходився поза межами міста, другого - у додатковій триденній відпустці, а третього - на стаціонарному лікуванні.

Нинішній директор Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації (який, до речі, має дві вищі освіти: юридичну та журналістську і солідний досвід роботи у правовій сфері) пояснює, що процедура призначення і звільнення керівника БТІ - підприємства, яке належить до сфери обласної комунальної власності, - проводиться виключно розпорядженням голови ОДА. Отже, поки немає розпорядження голови облдержадміністрації про призначення на цю посаду Володимира Комаревича, Михайло Якимович звільняти кабінет не збирається. Вважаючи несправедливим рішення про поновлення свого попередника на посаді, пан Якимович подав апеляцію і має намір захищати свою позицію в Апеляційному суді Рівненської області.

“Відділ примусового виконання рішень намагався виконати рішення суду, - стверджує Михайло Якимович, - незважаючи на те, що за законом рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо у рішенні суду відповідачем є Рівненська обласна держадміністрація, то дії стосовно його виконання є компетенцією Департаменту виконання судових рішень, який знаходиться в Києві. Але чомусь усі постанови про стягнення коштів і поновлення на роботі скеровані до комунального підприємства. Засновником КП є Рівненська обласна рада, а контракт із керівником укладає голова Рівненської обласної держадміністрації.

То я як міг поновити своїм наказом пана Комаревича на роботі? 16 листопада я написав дві апеляційні скарги до Рівненського міського суду. У документах про виконавче провадження начальник відділу примусових виконань рішень Державної виконавчої служби Рівненської області Оксана Онищук зазначила, що я маю право оскаржити постанови, звернувшись до Рівненського апеляційного суду. Натомість, у законі чітко вказано, що подібне оскарження треба спрямовувати до суду першої інстанції, який розглядав цивільний спір”.

Володимир Комаревич домігся на суді (протокол судового засідання, датований 12 листопада ц.р., до речі, досі не наданий відповідачеві у цій справі - комунальному підприємству РОБТІ) не лише поновлення на посаді, а й стягнення на його користь 68360 гривень 76 копійок заробітної плати за 12 місяців вимушеного прогулу. З чиєї ж кишені будуть виплачені ці гроші?.. Як би не називали владні керманичі постпомаранчеву “чистку” чиновницьких кадрів - “ротацією” чи “люстрацією”, але, виходить, фінансувати цю “кадриль” знову доведеться нам - пересічним платникам податків.