Передзимове мульчування ґрунту

Забувши про це, ми взяли за практику повсюдне перекопування землі восени, видалення з неї всіх бур’янів, розрівнювання поверхні граблями. А потім у цьому голому вигляді ми залишаємо її до наступного року.

Вивчення вченими практики такого відношення до землі показало, що в умовах мінливості нашого клімату бактерії та інші живі істоти вимерзають настільки, що їхня звичайна маса, властива тому або іншому ґрунту, відновлюється лише до кінця червня. Виходить, що у найбільш відповідальний період для росту та розвитку рослинам не вистачає живлення: у ґрунті мало живої речовини, а значить, і мало перегною – основи родючості і багатих урожаїв.

Зі сказаного слідує, що мульчування ґрунту в наших кліматичних умовах повинно виконуватися не тільки після поливів або розпушувань ґрунту, не тільки для городніх культур і не тільки лише в період їхнього вирощування, як це рекомендується в літературі, а завжди та скрізь, причому особливо під зиму. У таких умовах верхній, найбільш родючий шар завжди буде знаходитися у сприятливому середовищі, а ґрунт не втратить, а, навпаки, придбає ще більш багатий, насичений усім необхідним вміст.

Про особливості та способи мульчування рослин на овочевих грядках у літературі та пресі є безліч рекомендацій. Тут же мова йтиме, головним чином, про мульчування плодово-ягідних культур і квітників, включаючи їхнє підзимове і довгострокове мульчування.

Як свідчить досвід садівників, у передзимовий період для мульчування можна досить успішно використовувати будь-які післязбиральні залишки, здрібнену стеблову масу, бур’яни і вже опале листя, а також тирсу, стружку і кору. При цьому, щоб прискорити розкладання покриву мульчі, його найкраще перемішати, додавши в нього одночасно прискорювач компостування, що представляє собою складну суміш бактеріальних добрив.

Мульча зазвичай вноситься в пристовбурні кола окремо розташованих плодових дерев, причому для молодих рослин шаром 5-6 см, а для плодоносних старих – шаром 8-10 см. Навколо стовбурів у діаметрі близько 80-100 см мульчу, як правило, вносять дуже тонким шаром щоб уникнути ушкодження кори.

Як установлено, таке передзимове мульчування сприяє пористості ґрунту, його аерації та вологопроникності, причому цей вплив нерідко поширюється на глибину до 15-20 см поверхневого шару. При затяжній і маломорозній осені під мульчею навіть вдається виявити досить активну діяльність дощових хробаків. Все це сприяє гарній приживлюваності тільки-но посаджених і успішній перезимівлі молодих плодоносних дерев, а також полегшує важкий догляд за ними навесні.

Особливо люблять мульчування низькоштамбові яблуні з малогабаритною кроною. Тонке усмоктувальне коріння таких дерев проростає до мульчі та видне, якщо мульчу обережно прибрати. Гарні результати дає мульчування ягідних кущів, причому тут найкраще підходить суміш листя і здрібнених трав та стебел. При цьому, оскільки на листях можуть зберігатися збудники хвороб цих культур, досить доцільно для мульчування одних культур використовувати листя та стебла інших культур. Усі ягідні кущі успішно мульчуються тирсою, стружкою і корою, але перед цим така мульча повинна бути в перепрілому або напівперепрілому стані. На суниці гарні результати дає мульча з компосту і хвойної тирси у суміші з хвоєю. Вона забезпечує до моменту збирання захист ягід від забруднення, надаючи їм особливий смак і аромат.

При мульчуванні квітників, і особливо троянд, замість дефіцитного та дорогого стійлового гною, рекомендованого в літературі, цілком припустимо застосовувати компост із кори, у результаті чого поліпшується структура ґрунту, стає збалансованою його вологість і зменшуються витрати з догляду. Цілком виправдало себе також застосування рубаних гілок і стебел рослин у суміші зі здрібненими деревними відходами. При цьому шар мульчі має бути 6-7 см.

Як установлено, під впливом зовнішнього середовища (дощів, поливів тощо) дуже дрібні частки мульчі хоча й опускаються вглиб, але загальна структура покрива мульчі зберігається й активно взаємодіє із ґрунтом, причому активізуються мікроби, і в перебудову середовища включається як покрив мульчі, так і ґрунт.

На закінчення кілька вимог до мульчування. По-перше, спочатку ніж мульчувати ґрунт, ви повинні переконатися, що він добре прогрітий і ретельно розпушений на глибину близько 10 см.

По-друге, одночасно з розпушуванням із ґрунту обов’язково мають бути вилучені найбільш злісні кореневищні бур’яни: пирій, яглиця, в’юнок та ін.

По-третє, щоб мікроорганізми встигли вчасно почати свою діяльність, мульча повинна вноситися або пізно влітку, або ранньою осінню, коли земля ще жива.

По-четверте, при внесенні мульчі необхідно завжди прагнути до різноманіття її видового складу і ретельного змішування різних її компонентів один з одним, завдяки чому буде більш різноманітним і багатим видовий склад мікроорганізмів, що беруть участь в утворенні гумусу з мульчі та ґрунту.

По-п’яте, якщо шар мульчі навесні виявиться занадто товстим і щільним, ведучим до негативних наслідків для ґрунту, то таку мульчу варто зняти, після чого знову розпушити, прогріти ґрунт і знову укласти або нову мульчу, або ту ж, але більш тонким шаром.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: