Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1027 від 11.08.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс спорту

«Між Чорноморцем і Динамо обрав Одесу. В Києві я б не затримався».

«Між Чорноморцем і Динамо обрав Одесу. В Києві я б не затримався».

Він бачив народження зірки Бєланова і забивав Дасаєву

Ексклюзивне інтерв’ю спортивного директора ФК “ОДЕК”, легенди рівненського футболу Григорія Шаламая для Любомира Кузм’яка та ресурсу FANDAY

Історія Григорія Шаламая є унікальною з кількох причин. Хлопець із села без належної підготовки завдяки випадку пробився у Вищу союзну лігу. У складі одеського Чорноморця він провів понад сотню матчів у еліті, забивав Дасаєву, проте зірка швидко згасла.

Приклад Шаламая показовий ще й тому, що свідчить про ключову роль травм. Значну частину кар’єри він мучився з колінами, які не дозволили йому розкритися сповна. А ще характер – якби не він, то талановитий футболіст міг стати гравцем київського Динамо.

Зараз Григорію Мартиновичу 67, він мешкає у Рівному і каже, що вкрай рідко згадує своє футбольне минуле. Однак для FanDay Шаламай розповів про серію Володимира Плоскіни, ключовий вибір дружини на користь Одеси і контраст Прокопенка з Симоняном.

«Усі постійно повторюють: «О, Шаламай! Спартаку забивав»

– Така я вже людина – майже не повертаюся думками у минуле. Тільки коли у місті зустрічаю знайомих хлопців, тоді можемо щось пригадати, посміятися. Ну або вболівальники зі стажем нагадують, коли при першій зустрічі постійно повторюють: «О, Шаламай! Спартаку забивав у 1980-му». Чомусь усі це запам’ятали.

– Для Вас це не подія?

– Нічого надзвичайного. До матчу особливо не готувався – Микита Симонян не планував мене ставити в основу. Але так сталося, що я забив двічі: спочатку Дасаєву, а потім Пруднікову. Наш Чорноморець переміг москвичів 4:2.

– Як забивали?

– Дальніми ударами. Другий гол вийшов несподіваним – м’яч зачепив когось із суперників і дезорієнтував воротаря. Пощастило.

– У матчі першого кола в поєдинку проти Спартака Ви дебютували у Вищій лізі.

– Хоч у складі суперника грали Черенков, Романцев та інші гучні імена, проте мандражу я не відчував. Коли вийшов на поле, то навіть не думав, проти кого граю. До речі, мені ще запам’ятався другий матч через кілька днів. Пригадую сильний дощ в Одесі – ми приймали московське Динамо. Я потужним ударом прошив Пільгуя. Щоправда, незабаром Газзаєв рахунок зрівняв.

– Крім дублю Спартаку, часто згадують Ваш гол Шахтарю. Як вдалося забити головою, не володіючи при цьому високим зростом?

– Донеччанам я забивав кілька разів. Однак саме у тому матчі 1982-го, Юрій Дегтярьов на виході зіграв не найкращим чином. Навіть стрибати не довелося – просто перекинув головою.

«Коли команді грошей не платять, то хто тренера слухає?»

– Ви народилися у невеличкому селі на Рівненщині. Як Вам вдалося пробитися на такий високий рівень?

– Я й сам не знаю. У селі які люди? Сором’язливі, скромні… У професійному футболі же майстри грають, страшно було. Та й школи хорошої я не мав. Все завдяки брату Михайлу, який тягав мене по стадіону, а я йому м’ячі подавав. Поступово втягнувся. Ходили корови пасти, брали м’яч із собою, там і вчився.

– Згодом була армія. Не найкращий час для футбольного вдосконалення?

– Забрали мене у 18 років на Хмельниччину, в Ізяслав. Приїхали селекціонери з місцевого Поділля і запитують: «Хто і де грав?» А мій максимум – виступи на область за Сарни. Подивилися на мене і сказали, щоб я далі грав собі. Потім відправили мене у Німеччину. За півтори роки навіть м’яча не бачив.

– Як усе змінилося?

– Став «стариком», пішов на тренування. Починав разом з такими «колгоспниками», як і я сам. А потім потрапив у збірну ГРВН – там пограв з майстрами: Плахетком, Полікарповим, Долговим. Справжні професори!

– Літописці відзначали вашу особливу швидкість. Мали вроджений талант?

– Я не вдосконалював ці навички. Дитячі роки складно назвати особливо плідними у футбольному плані. Навіть коли в Авангард потрапив, то не відчував помітного прогресу. Після Німеччини були варіанти з ЦСКА і Торпедо – злякався і не поїхав. Потягнуло додому.

– Про тренера тодішнього Авангарду Віктора Лукашенка, який встиг зіграти за київське Динамо у 1960-х, усі казали однозначно – жорсткий наставник. Відчули це на собі?

– Скоріше, ні. Коли команді грошей не платять, то хто тренера слухає? Ми грали відповідно – плелися внизу таблиці. У 1977-му Авангард очолив Валентин Тугарин – ситуація трохи налагодилася.

– Пліч-о-пліч у Рівному з Вами виступав Роман Гірник, який у середині 90-их став президентом львівських Карпат. Яким він був футболістом?

– Дуже хорошим! Позицію нападника добре закривав. У нас взагалі кілька екскарпатівців виступало: Роман Давид, Ігор Семенка, Петро Андрейчик. Класні хлопці!

«Цікаво було, чи зміг би я потягнути рівень Динамо»

– Як Вам вдалося потрапити з друголігового Авангарду в елітний Чорноморець?

– Хтось з одеситів помітив мене – гінці кілька разів приїжджали. Я постав перед вибором: Динамо або Чорноморець.

– Чому обрали Одесу?

– Це не я, а дружина вибрала. Зізнаюся – я лінивий за натурою. А про вимоги в Динамо знають усі. Я б там не затримався. До того ж коліно вилетіло, мав серйозні проблеми. Потім з Чорноморця кілька разів кликали в Динамо.

– Спілкувалися з Валерієм Лобановським?

– Так, їздив у Київ на розмову. Вже навіть збирався заяву написати, але довелося лягати на операцію. Потім в Одесі «Волгу» видали – от я й залишився.

– Гроші стали ключовим фактором?

– Зовсім ні. У столиці більше пропонували. Зрештою, я не шкодував. Просто цікаво було – чи зміг би я потягнути той рівень.

– У кар’єрі Микити Симоняна була лише одна українська команда. Як Вам працювалося з ним у Чорноморці?

– Нічого надзвичайного. Як і багато тренерів того часу, Симонян називав склад, озвучував грошову винагороду і все, побігли. Це зараз інший футбол, все доведено до автоматизму. Тепер не футболісти, а роботи – інший час. Раніше було більше імпровізації, а в наші дні все розписано. Якби у той футбол грали Роналду, Мессі чи Марадона, то вони б передчасно закінчили з футболом.

– На Ваших очах Володимир Плоскіна писав історію. Ви бачили декілька з 23-х поспіль реалізованих пенальті.

– Ми з Володею близько товаришували. Прикро, що не він забив Дасаєву і магічну серію перервав. Хоча я не пригадую, щоб він відпрацьовував свої удари. Це талант від Бога – якщо є, то є.

– Хто був лідером роздягальні того Чорноморця?

– Відзначу двох професіоналів: Юру Роменського і Віталіка Шевченка. Роменський – це щось надзвичайне. Не пив, не палив, режиму дотримувався. А ми вже козаками були (посміхається).

– При Вас у Чорноморці дебютував Ігор Бєланов. Могли повірити в майбутні успіхи молодої зірки?

– Спочатку я навіть здивувався, коли його у Київ запросили. Хоча в Ігоря завжди була чудова швидкість і поставлений удар. Лобановський мав «чуйку» і розумів, що хлопець може додавати. От Бєланов і постійно прогресував у Динамо.

«Після кожної гри нога сильно набрякала. Біль не зникав»

– Відомий спортивний лікар Олександр Ярдошвілі розпочинав свою кар’єру у Чорноморці. Якось він сказав, що Ви за потенціалом перебували на рівні з Федором Черенковим. Згідні?

– Задатки я справді мав: робота з м’ячем, пас… Не все стається так, як цього хочеш.

– Стриманий характер не завадив розкритися повноцінно?

– У якості головної причини все ж назву проблеми з колінами. На жаль, тодішня медицина не могла зменшити мої страждання. Я не мав можливості навіть якісну операцію зробити.

– Ярдошвілі в інтерв’ю називав Вас унікальним ще й через відсутність передньої хрестоподібної зв’язки.

– Та ні, я намучився з менісками страшно. Повирізали мені усі. Після кожної гри нога сильно напухала. Біль не зникав, рідина збиралася. Та що там – і тепер збирається. Зараз з цим проблем немає, а тоді коліна розрізали повністю. У наші дні це не вважається складною операцією.

– Чимало футболістів із жахом згадують матчі в Ташкенті. Погода дошкуляла?

– Там сухе повітря, не так страшно. Гірше було в Алма-Аті. Евстафій Пехлеваніді, лідер Кайрата, почував себе у добре знайомому середовищі, як риба у воді – мав шалену гармату.

– У 1982-му Чорноморець прийняв Віктор Прокопенко. Контраст з Симоняном відчули?

– Ледве не з першого тренування. Віктор Євгенович – чудовий тренер. Почав поступово молодь підтягувати. Віктор Пасулько розкрився, Сашко Щербаков приїхав з Білорусі і підсилив нас. Команда переживала процес оновлення.

– Вже у наступному сезоні Ви залишили Одесу.

– Захотів додому і з ногами більше мучився, ніж грав. Виступав ще трохи в Авангарді, а потім на область бігав. Застав ще в Авангарді Володимира Трошкіна та Віктора Матвієнка.

– Динамівські методи вас наздогнали у Рівному?

– Ой, не те слово. Як вони ганяли! Жорсткі і вимогливі, це відчувалося. Я повернувся, хоча мотивації вже не було. Втім навіть після Чорноморця мені телефонував Олександр Петрашевський з Динамо. Я не був готовий ні фізично, ні психологічно.

– Однак за аматорів ви грали до 40.

– Дозволяв собі багато – не повертався в оборону, не відпрацьовував у відборі. Землю зубами не гриз і, скоріше, грав як професор.

– Про тренерську діяльність не задумувалися?

– Тренував у аматорських Ковелі та Оржеві. Але це не зовсім моє. Зараз працюю в ОДЕКу з Оржева директором клубу. Вирішую адміністративні питання, буває їжджу по області в пошуках молодих талантів. Хоча з цим у нас проблема, точніше, біда. На Рівненщині нема футболу. Усі таланти поповнюють не Верес – там місцевих зовсім небагато. На жаль, в області відсутня перспектива. Чомусь місцевих зірок рівня Бориса Малахова чи Володимира Чиркова на Рівненщині зараз немає. І це головна проблема.

11.08.2021https://www.fcodek.org/


Переглядів: 1023

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21070)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17212)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14467)
• Допомога під час карантину [967] (14381)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14224)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14033)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13908)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13880)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13861)
• Живи до ста! [965] (13854)
• Бюджет і ми… [965] (13787)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13780)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13657)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13567)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13565)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13506)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13118)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13100)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (850)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (89)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (81)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (81)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (80)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (78)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (78)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (78)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (77)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (77)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (76)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (75)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (75)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (70)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (70)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"