Торговий центр на місці тюрми

15 березня на території швейної фабрики відбулося виїзне засідання архітектурної ради, під час якого громадськість й дізналася про намір інвесторів реконструювати приміщення клубу, медпункту і прохідної швейної фабрики під сучасний торгово-адміністративний центр.

За словами автора проектної композиції, архітектора Володимира ФОМІНА, будівництво відбуватиметься в межах існуючих приміщень, про добудову мова не йде:

- Фасади реконструйованої будівлі розроблялися таким чином, щоб відповідати одному стилю, схожому на стиль головного корпусу Національного університету водного господарства і природокористування, що знаходиться навпроти.

Також не зміниться і цільове призначення швейної фабрики, яка й далі виконуватиме свої функції. Центральний вхід до нового приміщення буде зі сторони вулиці Соборної.

Один із власників приміщень швейної фабрики, які реконструюватимуть, підприємець Руслан ШЕВЧИК розповів, що інвестори ще не зовсім визначилися, що ж саме розташується на території нової будівлі адміністративно-торгового центру:

- За кілька років усе може змінитися. Тому спочатку збудуємо приміщення, а вже потім вирішуватимемо, як його використовувати. Вважаю, що міська влада повинна нам допомагати, адже ми будуємо ці приміщення не лише для себе, але й для міста, центр якого тепер буде виглядати привабливіше. Коли купували будівлі швейної фабрики, навіть не уявляли, що вони знаходяться в такому жахливому стані. Більше двох поверхів існуючий фундамент уже не витримає. Тому практично все потрібно буде будувати по-новому.

Старший науковий співробітник відділу історії Рівненського обласного краєзнавчого музею Наталя ГАВРИШ вважає, що територія колишньої в’язниці є історичною спадщиною міста, й замість будівництва тут адміністративно-торгового закладу краще було б провести ексгумацію, й перепоховати кістки загиблих:

- Усім відомо, що в часи Другої світової війни, а також перші післявоєнні роки на території нинішньої швейної фабрики були розташовані спочатку німецький концтабір для військовополонених, а потім - у радянський період - в’язниця НКВС. Тут знайшли свою смерть тисячі людей. Серед в’язнів тюрми були такі відомі історичні постаті як письменник Улас Самчук та голова Українського Червоного Хреста Харитя Кононенко. Вважаю неетичним як спорудження торгового закладу на місці, де зазнавали страждань люди, так і руйнування історичного вигляду міста.

Однак проводити археологічні розкопки на території швейної фабрики влада поки не збирається. Принаймні, як повідомили представники архітектурної комісії, жодної копійки в міському бюджеті на 2011 рік на це не передбачено.