Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №494 від 31.03.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#На вістрі закону

Назустріч інвалідам, або Чому ми не Донецьк

Назустріч інвалідам, або Чому ми не Донецьк

У нашій державі багато говорять про права інвалідів та їхнє життя лише у їх святковий день. Адже на практиці з’ясовується, що наше суспільство не готове прийняти інваліда як партнера, рівного собі. Та й що ми, здорові і щасливі, взагалі знаємо про інвалідів: про їхні проблеми, життя, злети, падіння, світосприйняття, реабілітацію?!

Можна і музей

Загал досить часто сприймає інваліда як злидаря, якому під час зустрічі хочеться кинути копійку або дати цукерку, або ще гірше, відвернутися і згидувати ним. Що це? Ментальність нації, брак культури чи інформації? На думку Тетяни Войтович - голови профспілки працездатних інвалідів, ставлення до людей з обмеженими можливостями потрібно виховувати починаючи з дитячого садка, школи… Ввести курси, де б висвітлювалися проблеми психології інвалідів різних нозологій. Навчити працівників владних структур, як поводитися з ними: як зустріти незрячого, як розмовляти з глухим, як провести спинального хворого, як приймати людину з порушеннями, розладами психіки.

На жаль, більшість із пропозицій, які допомогли б покращити життя та інтеграцію інвалідів у суспільство, можуть бути вирішені лише на державному рівні. Це стосується і розмежування статусу інваліда та пенсіонера, і підвищення розміру виплати людям, які здійснюють догляд за інвалідом, і соціальних пільг тощо. Держава свого часу надавала багато гарантій для людей з обмеженими можливостями, однак по факту, на обласному та місцевому рівні, для цього просто немає коштів. Всі розуміють, що мова йде навіть не про сотні тисяч потрібних гривень.

Однак деякі із пропозицій є абсолютно доступними навіть на рівні міста:

• контролюючим та перевіряючим органам соцзахисту попереджувати інвалідів про свій прихід, називаючи імена, оскільки, наприклад, незрячі не можуть зреагувати на посвідчення;

• створити пункти з продажу, прокату та обміну засобів реабілітації для інвалідів різних нозологій;

• створити пам’ятний знак інвалідам у місті Рівне;

• створити музей інвалідів.

На думку Тетяни Войтович, найактуальнішим питанням на сьогодні є створення пункту з продажу, прокату та обміну засобів реабілітації для інвалідів та маломобільних груп населення, де можна було б купити милиці, палиці, підлокітники, інвалідні крісла для лежачих хворих, ортопедичне взуття, взяти ці всі речі на прокат за потребою, обмінятися або ж віддати у подарунок.

До речі, управління праці та соціального захисту населення має деякі з цих засобів реабілітації, але щоб їх отримати, необхідно зібрати цілий пакет документів (приблизно 6-7 довідок) та стати на чергу.

Хто захистить інвалідів?

Хоча ми живемо далеко не в кам’яному віці, проте й досі належно не навчилися ставитися до людей з обмеженими можливостями. І прикро, що у більшості випадків це робиться на свідомому рівні та з бажанням наживи.

Наразі на Рівненщині зареєстровано 35 тисяч людей з обмеженими фізичними можливостями, серед них більше шести тисяч - діти. Безумовно, усі вони потребують уваги та підтримки з боку держави. Та на жаль, як засвідчили планові прокурорські перевірки, органи влади місцевого самоврядування та контролю ще недостатньо вживають або й просто не бажають вживати заходів щодо забезпечення прав цієї категорії громадян. Найпоширенішими порушеннями, що їх виявили прокурори, є працевлаштування, житлові питання, пенсійне забезпечення, пільговий проїзд у транспорті.

Досі каменем спотикання у Рівному є пандуси, а точніше їх відсутність. Відтак, встановлено, що керівники 29 закладів торгівлі не обладнали центральні входи па-н-дусами, отже людині з обмеженими фізичними можливостями вхід на їхню територію - зась.

Зокрема, букви закону не дотрималися у міському транспорті, де не було забезпечено безоплатного проїзду дітям-інвалідам та особам, що їх супроводжують. Після внесення прокурором припису в управляння праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, дітям-інвалідам та-ки забезпечили безкоштовний проїзд.

Ласі на чужі кошти, які виділили на потреби інвалідів, службові особи одного із навчально-виробничих підприємств області. Вони незаконно прийняли рішення про закупівлю будинку за державні кошти для заступника директора підприємства. І це всупереч тому, що перед ним у черзі на квартирному обліку перебували інші 15 працівників, у тому числі й інваліди. За даним фактом прокуратурою Рівненської області порушено кримінальну справу.

Перевірки в Головному управлінні соціального захисту населення облдерж-адміністрації засвідчили, що його працівники не забезпечують контроль за вилученням після смерті інвалідів транспортних засобів, отриманих на пільгових умовах. Так, торік управління не пред’явило до судів позовів про вилучення 17 автомобілів ЗАЗ 11113 “Таврія”, вартістю близько 240 тисяч гривень. До з’ясування цих обставин автомобілями неправомірно користувалися родичі померлих. Як наслідок - ті, які перебували на черзі, залишилися “без коліс”.

За наслідками проведених протягом 2010-2011 років перевірок у сфері захисту прав інвалідів прокурори Рівненщини порушили шість кримінальних справ, внесли 340 документів реагування, за результатами розгляду яких до відповідальності притягнуто 60 посадових осіб та відшкодовано 900 тисяч гривень. Тож, всі ласі на чуже нещастя отримали своє по заслугах.

Сувора правда коштів

- На задекларовані на державному рівні програми просто немає коштів в обласному бюджеті, - розставляє всі крапки над “і” заступник начальника управління праці та соціального обслуговування населення Рівненської ОДА Андрій СПІРІДОНОВ.

З виділеними автівками для інвалідів взагалі казус. Зрозуміло, що ті “Таврії” чи “Славути” отримають вже зовсім немолоді люди. Звісно, навіть після смерті діда, який гарантовано отримав транспортний засіб від держави, він мав би справедливо дістатися його наступним поколінням, хоча б на згадку. Так і було до 2006 року. А вже у вересні з’явилася Постанова КМУ, згідно з якою, членам сім’ї авто може залишитися тільки після сп-лати встановленого відсотка. Коштів немає - до машини зась. При цьому механізму вилучення автомобілів з родин і досі немає. Управлінню соцзахисту не залишається нічого, окрім як позиватися у прокуратуру для винесення рішення про вилучення.

Ще гірша ситуація з наданими гуманітарними автомобілями, залишити які після смерті отримувача, члени родини зможуть лише сплативши митну вартість авто на день ввезення. А це все одно, що придбати нове.

Андрій Владиславович зізнається, що на його пам’яті за рахунок обласних коштів зрушення у цій сфері спостерігалися лише у 2000-2001 роках. Що є, так це засоби реабілітації. Однак знову ж таки повернімося до паперової тяганини, щоб безкоштовно отримати палицю за 25 гривень, потрібно витратити стільки часу і нервів, що її простіше придбати в аптеці.

- На жаль, ми не Донецьк і не Харків, де в обласних бюджетах закладені величезні кошти. Рівненщина - дотаційна область, а відтак, для нас проблемним є навіть гарантоване оздоровлення інвалідів. Одна путівка коштує 5-6 тисяч гривень, бажаючих - близько двох тисяч, і скільки з них отримає оздоровлення, ніхто не знає. Ще гірше із спинальними інвалідами, як-их в області близько двохсот. Одна путівка коштує для них 16 тисяч гривень. При тому, що оздоровлення такі інваліди - переважно молоді хлопці, мають проходити щороку, а за перший квартал поточного року ми не отримали жодної. Оце і є правда. На жаль, гірка!

“Головним завданням при зверненні інваліда щодо пошуку роботи має бути не вирішення питання “що може, а чого не може людина з інвалідністю”, а “що необхідно зробити, щоб інвалід міг працювати і брати участь у суспільному житті”.

Витяг з проекту “Модель працевлаштування та забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю”, впровадженого на базі Костопільського, Сарненського районного та Дубенського міськрайонного центрах зайнятості.

Згідно з чинним законодавством, людина, яка здійснює догляд за інвалідом І-ї групи, має бути непрацюючою працездатною особою з необмеженим робочим днем і отримувати за цю роботу 12 грн 40 коп. у місяць.

Сьогодні інвалід І-ї групи отримує доплату на догляд у розмірі 50 грн.

Інвалід дитинства отримує на догляд 275 грн при виплаті соціальної допомоги, а інвалід загального захворювання лише 50 гривень при виплаті пенсії.

31.03.2011Алла БІДЮК Любов РОМАНЮК



Рівне-Ракурс №10 від 31.03.2011p. 
На головну сторінку