ЗАКОДУВАВСЯ

Поглядає Іван одним оком, і так хочеться врізати в той беззубий рот, звідки вилітають ті слова, та не може, бо ж мертвий... Помітив, як зайшла до кімнати, де він лежить, його дружина Катя з кумом Федором. Теща, усміхаючись, глянула на них і сказала:

- Все, тепер можете спокійно займатися своєю справою. Він вже більше не встане.

Після цих слів кум підняв на руки його Катю і поніс до спальні...

Тут уже Іван стриматись не міг.

- Уб’ю всіх, - несамовито закричав на всю хату. І схопився з постелі весь мокрий. Дружина миттю вискочила з хати. Тещу теж, мов вітром здуло. У кімнаті залишилися тільки діти - Оксанка та Юрчик.

- Татку, не вбивай нас, - благали вони Івана. Чоловік ще не міг отямитись від сну.

- Що ви, мої дорогенькі, а чого це я маю вас убивати? Пригорнув дітей до себе, хміль з нього вже весь вийшов. Сидів і перебирав у думках сон. То ось чому заходить до нього кум так часто, особливо коли п’яний. Ніби прозрів. Після того сну горілки більше в рот не взяв. Не могли повірити ні дружина, ні теща, що такий п’яниця, як Іван, кинув пити. Закодувався, казали в селі. Тож сімейне життя налагодилось. Кум тепер бував у них рідко-рідко...