Дайте шахраям відсіч

- Є декілька доречних порад, як не стати жертвами шахраїв, - розповідає начальник Костопільського РВУ МВС України в Рівненській області підполковник міліції Сегрій ГАНДЗЕЛЕВСЬКИЙ та наводить декілька типових ситуацій.

Нерідко у селі з’являється одна чи дві жінки, які заходять у сільські обійстя з проханням “напитися води” або “переповити дитину”. Зазвичай, після таких візитів у власників зникають гроші або ж цінні речі. А ще навідують самотніх пенсіонерів під виглядом працівників ЖЕКу або водоканалу тощо. Шахраї можуть зайти у справжній собез, відділ субсидій, центр з обслуговування самотніх чи якусь благодійну організацію і вичитати з вивішених на стіні списків (або почути з розмов самих відвідувачів) адреси самотніх пенсіонерів.

Довірливих підлітків, зазвичай добротно одягнених школярок чи студенток, зупиняють на вулиці й сповіщають “страшну вість”: на батьків “накладено порчу”, аби її зняти, необхідно якнайшвидше принести з хати гроші або золоті вироби. Лише не треба нічого казати батькам, бо тоді нічого не вийде! Коли жертва сумнівається у правдивості слів незнайомої тітоньки, зненацька може з’явитися “свідок” - інша добродійка, котрій “провидиця” вже колись допомогла, й вони почнуть обробляти недовірливу клієнтку вдвох. Не виключено, що шахрайки володіють азами гіпнозу - надто вже легко вони входять у довіру до своїх жертв. А взагалі вони є тонкими психологами і у кожного з них є власна відпрацьована методика, певні історії й легенди для привернення уваги.

Літніх людей здебільшого “купують” обіцянками придбати, начебто від собезу, продукти за значно дешевими цінами. Розрахунок шахраїв простий: літні люди неодмінно покажуть, звідки вони дістають гроші для “дешевих продуктів”. Тих декілька хвилин, поки пенсіонер шукає на кухні тару для продуктів, цілком вистачає шахраям, аби перевірити шафу чи сервант, де жертви переважно й ховають свої статки. Буває також, що злодії пропонують отримати якусь доплату і навіть дають ці гроші, а потім просять розміняти купюру номіналом 100 чи 200 гривень, щоб довірливий господар засвітив свої заощадження. Відразу ж пропонують для зручності пройти на кухню розписатися у відомості, бо, начебто кімната погано освітлена, а тим часом спільники виносять з кімнати всі заощадження.

Вихід є один - бути обачними. Шкода, що старше покоління не завжди прислухається до порад бути обережнішими і менш довірливими. Надзвичайно прикро, що саме злодії навчають їх життю, але вже не застереженням, а гірким досвідом. Але ми вкотре радимо вам:

• у жодному разі не впускайте до осель осіб, які представляються працівниками ЖЕКу, собезу, Пенсійного фонду, банківських установ, соцстраху тощо, якщо не знаєте їх в обличчя;

• намагайтеся одразу перевірити в телефонному режимі достовірність будь-якої “новини”, що “прийшла” разом з незнайомцями;

• якщо до вас завітали таки невідомі особи з подібними пропозиціями, не вірте! А головне, запам’ятайте їх імена, зовнішній вигляд, одяг, взуття, автомобіль (марка, колір, державний номерний знак) тощо, та негайно телефонуйте в міліцію! Чим оперативніше надійде повідомлення, тим більше шансів, що шахраїв затримають. Телефон “102” працює цілодобово;

• не соромтеся просто телефонувати й повідомляти про підозрілих осіб, котрі обдзвонюють квартири, ходять сільськими вулицями, пропонуючи купити в них чи продати їм будь-які товари (особливо це стосується громадян ромської національності). Можливо, вони прийшли саме по ваші гроші. Будьте обережними, пильними та обачними!