Розмарин

Прийом розмарину в їжу корисний при фізичному виснаженні, гіпотонії, метеоризмі, стресах і нервових розладах. Розмарин стимулює виділення шлункового соку і покращує травні процеси, підвищує імунітет. Ефірна олія розмарину має антисептичну дію. Застосовують для лікування ран, вугрової висипки. Водний настій розмарину з лавандою має тонізуючі, протизапальні, в’яжучі, жовчогінні і знеболюючі властивості. Такий настій покращує мозковий кровообіг, відновлює пам’ять і зір, корисний при серцево-судинних захворюваннях. Особливо показаний тим, хто переніс інсульт. Також його приймають при холециститі, ангіні, стоматиті, простудних захворюваннях і клімактеричних неврозах. Розмарин містить леткі речовини, що знищують до 80% мікроорганізмів, що перебувають у повітрі. Настій з листя розмарину при прийомі всередину допомагає впоратися із захворюваннями верхніх дихальних шляхів, полегшує астму. Настоєм також полоскають горло при запаленні гортані і глотки. Листя і молоді пагони розмарину застосовують як седативний засіб при нервових розладах, як болезаспокійливе, а також зовнішньо при ревматизмі, невритах і тромбофлебіті. При ревматизмі рекомендують втирати суміш 70% спирту і олії розмарину. Для догляду за жирною шкірою рекомендується протирати її перед сном настоянкою розмарину з лавандою. Засоби з розмариновим маслом перешкоджають випаданню волосся і утворенню лупи. Протипоказання: епілепсія, алергія, індивідуальна непереносимість, гіпертонія. Також слід бути обережним у застосуванні розмарину в період вагітності і для маленьких дітей.