“Точку неповернення РЗВА вже пройшов”

“Є природний процес звільнень працівників”

- Юрію Васильовичу, Вам вдалося переконати Володимира Хомка в тому, що лист працівниці РЗВА не відображає реальну ситуацію на підприємстві?

- Офіційно можу заявити, що ніяких скорочень персоналу на сьогоднішній день немає. Так само немає ніяких протизаконних звільнень персоналу з примушуванням написати заяву за власним бажанням, про що я повідомив у телефонній розмові автора листа до міського голови. Більш того, на прохідній заводу кожен бажаючий може побачити перелік спеціальностей, які потребує наше підприємство. Звичайно, є природний процес звільнень працівників, спричинений різними обставинами: хтось пішов на пенсію або знайшов кращу роботу, хтось поміняв місце проживання або когось не влаштовує зарплата чи умови праці. Тільки з огляду на ці причини я можу пояснити те, що за останні шість місяців персонал підприємства дещо зменшився: якщо на початку року було 630 чоловік, то зараз близько 600. Проте, наголошую, на заводі не було жодного звільнення працівника за ініціативою адміністрації, крім одного випадку, пов’язаного з порушенням трудової дисципліни.

На жаль, у засобах масової інформації, особливо на Інтернет-сайтах та в соціальних мережах, мусується багато слухів і домислів про роботу нашого підприємства. Практично кожного тижня якісь недоброзичливці або необізнані із ситуацією люди, часом з почуттям особистої образи на адміністрацію чи несвідомою громадянською позицією, намагаються інтерпретувати ті чи інші події в житті заводу або просто вигадують їх. У зв’язку з цим вважаю за необхідне оперативно інформувати і працівників РЗВА, і громаду Рівного про процеси, які відбуваються на підприємстві.

“Січень, лютий і березень були дуже непростими”

- Чи зміг РЗВА, попри закриття для підприємства російського ринку та втрату потужних споживачів його електротехнічної продукції в окупованому Росією Криму та контрольованій бойовиками частині Донбасу, створити мінімальний заділ для стабілізації роботи заводу в другому півріччі та успішного завершення річної виробничої програми?

- Основний підсумок першого півріччя - це те, що ми зберегли завод та вивели його з надзвичайно складної ситуації, в якій він опинився на початку поточного року. Січень, лютий та березень були дуже непростими для економіки України і, відповідно, для економіки РЗВА. Причини загальновідомі: це безпрецедентна девальвація гривні, різкі стрибки курсу національної валюти на міжбанківській біржі, суттєві обмеження на закупівлю іноземної валюти, пов’язані з валютним законодавством, додаткове 5-відсоткове мито на імпорт, згортання ринків та певна загальна непередбачуваність розвитку подій у державі.

Зараз ситуація в країні та на заводі дещо стабілізувалася. Ми уклали низку контрактів, деякі з них уже виконали. Завдяки цьому нам вдалося створити певний фінансовий заділ, і навіть сподіваємося мінімізувати збитки, завдані підприємству внаслідок курсових коливань на фінансовому ринку. Загалом, настрій колективу дещо піднявся. Звісно, труднощів не стало менше, але вони стали більш зрозумілими і прогнозованими. Тому я вважаю, що точку неповернення РЗВА вже пройшов, далі очікуємо зростання виробництва.

Цьогоріч ми орієнтуємося на нові ринки збуту продукції РЗВА в Середній Азії та Європі, почали співпрацювати з балканськими країнами. Але ніхто не чекає нас на зовнішніх ринках - їх потрібно завоювати. Під ці ринки необхідно адаптувати наші вироби, просувати їх, входити в якісь проекти. Це тривала робота, яка вимагає відповідної кваліфікації та наполегливості, але іншого шляху немає.

- Які нові види продукції виводите на зовнішні ринки?

- На сьогодні ми запропонували європейському ринку вимикач ВРС-110 з пружинним приводом зовнішньої установки, який є першим вакуумним вимикачем 110 кВ з одним розривом на фазу. Польські споживачі вже отримали дослідний зразок, виготовлений для європейського ринку.

“Не можу сказати, що я не задоволений зробленим”

- Пройшло півроку, як Ви очолили РЗВА. З якими думками зустріли цей “міні-ювілей”?

- Півроку роботи на такому великому підприємстві, як РЗВА, де працює близько 600 чоловік, тривалий цикл виробництва продукції та складна фінансова ситуація, - термін з одного боку не такий уже великий, а з іншого - не такий уже короткий, а тому можна вже зробити деякі висновки. Не можу сказати, що я не задоволений зробленим, так само не буду стверджувати, що втішений досягнутими результатами. Щось вийшло зробити, щось вийшло трохи не так, як планувалося, а щось - і неможливо було зробити. Тим не менше, я переконаний, що загальна ситуація на РЗВА змінилася на краще. На підприємстві формується команда висококласних менеджерів, спеціалістів і робітників, які здатні вирішувати серйозні завдання, продиктовані викликами часу. У нас масштабні плани реформування заводу. Ми взяли курс на підвищення енергоефективності виробництва – опрацьовуємо варіанти диверсифікації газового опалення. Створили та затвердили програму розвитку нової техніки, відповідно до якої ведуться розробки інноваційної продукції РЗВА.

- Чи важко бути директором у нинішніх реаліях?

- Працювати директором у наш час досить складно. Важко виконувати виробничі плани в умовах відсутності обігових коштів, неможливо в повному обсязі справлятися із планами реалізації продукції, коли згортаються внутрішні та зовнішні ринки. Таким чином, в абсолютному вимірі результати роботи за формальними критеріями менше радують. А якщо їх оцінювати за неформальними, ірраціональними, критеріями, то вони дещо кращі. Я дотримуюсь думки, що для того, аби були формальні результати, спочатку повинні бути створені неформальні передумови для цього: маю на увазі бойовий настрій і впевненість колективу, його бажання працювати, мобілізація всіх на успіх. У цьому контексті ситуація на заводі дещо краща від тієї, що була на початку року.

“Рівне - самобутнє місто, де живуть творчі люди”

- Напевне, ці позитивні зміни безпосередньо пов’язані з позицією акціонерів заводу?

- Сьогодні всі рішення стосовно Рівненського заводу високовольтної апаратури приймають кваліфіковані інвестори - справжні “генерали ринкової економіки”, які вболівають за долю підприємства, за те, аби завод отримав нове дихання, обновився технологічно, взяв на озброєння нову філософію ведення сучасного бізнесу, вийшов на нові ринки. Як і всі інвестори, вони, як правило, непересічні люди, компетентні в багатьох фінансових і технологічних питаннях. Тому необхідно було вибудувати таку систему комунікації з акціонерами РЗВА, щоб досягти максимального взаєморозуміння між ними та менеджментом підприємства.

- Ваші враження про наше місто.

- Рівне - самобутнє місто, в якому живуть цікаві та творчі люди. Як відомо, ментальність поліщуків пов’язана з деякою таємничістю, недомовленістю, тож потрібно докласти масу зусиль, щоб зрозуміти їх і спрямувати їхню енергію в потрібне русло. А загалом, і цьому треба віддати належне, Рівне - місто комфортне для життя. За результатами дослідження, проведеного соціологічною групою “Рейтинг”, воно ввійшло в десятку (8-ме місце) найбільш комфортних для проживання українських міст. На жаль, мій рідний Київ зайняв 14-ту сходинку в цьому рейтингу, значно відставши від лідерів за всіма критеріями. Напевне, це пов’язано з тим, що у столиці рівень життя і запити набагато вище, ніж у регіонах.

Щодо відносин нашого підприємства з органами місцевого самоврядування можу сказати, що я не бачу якихось проблем. Міський голова Рівного Володимир Хомко не менше за нас переживає за стан справ на підприємстві та зважає на ті труднощі, які нам доводиться долати. Впевнений, що в особі як міської влади, так і облдерж-адміністрації РЗВА завжди знайде розуміння та підтримку. Всі розуміють, що в складних економічних умовах завод виконує взяті на себе зобов’язання зі сплати податків, є потужним роботодавцем для міста й області. Саме тому, сподіваюсь, у нас із рівненською владою завжди будуть ділові відносини, сприятливі для цивілізованого розвитку і бізнесу, і регіону, в якому працює наше підприємство.