Альма повернулася додому

… А Альма шукала свій дім, шукала своїх господарів, заглядаючи у вічі перехожим, бігла назустріч легковим автомобілям в надії зустріти рідні очі, відчути дорогий серцю запах рідної людини. Здебільшого була голодною, хотілося пити і тільки часті зливи давали можливість втамувати спрагу. Траплялися милосердні люди, які з жалю кидали їй шматок хліба.

Добрі люди зустрілися їй і цього червневого дня, коли вона йшла по трасі в напрямку Оленівки. Туди ж їхали власним автомобілем до родичів Інна Стецько і Зоя Тулба. Вони обігнали собаку. У Інни стислось серце, коли побачила повний розпачу собачий погляд. Жінки зупинились, відкрили дверцята і собака зайшла в салон. Альму вони взяли з собою до родичів і тут же дали оголошення у ФБ.

– Якщо не знайдеться господар, залишу у себе, – вирішила одна із жінок.

Але, на щастя, свою Альму впізнали хазяї, зателефонувавши Інні й попросивши її притримати собаку. Наступного дня, вранці, вони примчали за Альмою в Любашівку.

…Зустріч Альми з господарями не залишила у Інни сумнівів. У дорослих людей від щастя на очах з’явилися сльози, а Альма шалено раділа, скакала, обіймала їх і облизувала, винувато-радісно заглядала в очі, ніби просячи вибачення за завдані переживання й клопоти.

– Альма вдома! Дякую Інні Стецько і Зої Тулбі, котрі знайшли і повернули нам нашого вірного друга, відмовившись від винагороди. Щиро дякуємо всім добрим людям, які взяли участь у пошуках Альми, які не скупились на оголошення і репости в соціальній мережі, які давали собаці шматок хліба і ковток води, які не кривдили, а проявляли до заблудлої любов і співчуття, – з вдячністю та радістю кажуть Женя і Ніна – хазяї Альми.