Рівненські школярі хочуть звільнити Президента та вчительку англійської мови

Ми з впевненістю говоримо, що політична ситуація країни, тим більше, така паскудна, ніяким чином не повинна їх торкатися. Та й справді - чого б це їх мало цікавити й хвилювати? Але не потрібно себе обманювати: все, що хвилює батьків, бентежить і їхніх дітей. Якщо батьки часто переймаються питанням, де взяти гроші на кредит чи щоб заплатити за комунальні послуги - діти ніколи не пропустять це повз вуха. Тож просто цікаво дізнатися, наскільки обізнаними є діти Рівного у політичній та економічній ситуації в Україні. На запитання відповідали діти 5-их, 9-их та 11-их класів навчальних закладів обласного центру.

П’ятикласників вчителі зараховують до категорії дітей, які вже все розуміють і є досить активними і, найважливіше - їх усе турбує і все їм необхідно знати, проте дивляться на дорослі проблеми крізь свій дитячий світогляд. Тоді як у дев’ятикласників - перехідний вік. А от одинадцятикласники - це вже цілком сформовані особистості.

На перший погляд, здавалося б, про що можуть думати діти у цьому віці? Напевно, про школу, уроки, друзів та іграшки. Але все-таки вони змогли здивувати.

Перше і найголовніше питання, яке задавали школярам: що таке криза? П’ятикласники в один голос говорили про те, що криза - це проблеми в українській економіці, пов’язані з нестачею коштів. Наприклад: “Криза - це коли маму або тата виганяють з роботи, бо у начальника гроші закінчилися”, “криза - це коли у супермаркеті все подорожчало”, “мама не може купити мені новий рюкзак, тому що економить”. Також майже всі діти знають про те, що зараз “долар скаче вгору, а гривня - донизу”.

Наступним питанням для дітей стало визначення винуватця нестабільної ситуації в країні. У цьому випадку думки дітей розділилися: одна частина звинувачує Президента, а інша - Прем’єр-міністра, одиницям відомо те, що криза прийшла до нас з Америки “і тьотя Юля із дядьою Вітьою тут ні до чого”. Також найбільшим нещастям України діти назвали ту ж кризу, маленький бюджет країни, повінь на західноукраїнських землях та недолугість правлячих верхівок. Про те, кого ж у державі потрібно звільнити, щоб всі зажили краще, діти вказали на тих же Президента та Прем’єр-міністра, також були голоси за вчительку англійської мови, “бо вона виставляє погані оцінки”. Проте діти дуже люблять мера Рівного: “він облаштовує гарні дитячі майданчики, ще й ковзанка безкоштовна була взимку”.

Відповіді на ці ж питання, але вже семикласників, звучали помірковано, і в них відчувалися нотки дорослішання і знання всієї ситуації, що склалася в країні. Діти висловлювали свою думку виважено, наводячи аргументи та приклади. Так як і попередники, вони говорили про нестабільність влади та брак коштів. Оригінальною стала відповідь, що “криза - це сприятливий момент для наповнення чиїхось кишень”. Також під час кризи “потрібно поступитися своїм бажанням і в дечому собі відмовити”. Хлопці ж говорили, “що якщо так буде й надалі, то всі заводи позакривають і вся економіка завалиться”.

Стосовно одинадцятикласників, то вони взагалі вагалися із визначенням слова “криза” - чи то соромилися, чи просто не цікавляться політикою. Дехто говорив, що їм “потрібно вступати до інституту чи університету”, “хай дорослі між собою розбираються, хто правий, а хто - винуватий”. А щодо того, хто ж все-таки править країною, то старшокласники першість віддали Прем’єр-міністрові, а вже друге місце посів чинний Президент.

На питання про проблеми сучасної України діти висловлювали безліч варіантів: “погане фінансування освіти та медицини”, “подорожчання газу, світла, води”, “постійна брехня з боку влади”, “кожен тягне ковдру на себе”. А звільняти, на їхню думку, потрібно всіх, і повністю переформовувати всі гілки влади, наступниками якої повинна бути повна амбіцій і свіжих ідей молодь.