Міжпланетне протистояння або дві половини одного цілого

На всі ці запитання є одна, надзвичайно банальна, відповідь, яку ви й самі знаєте, але чомусь вперто не хочете її пам’ятати і користуватись нею: чоловіки і жінки - це два окремі види істот, такі ж різні, як, припустимо, кіт і собака. Ми ніби гості з різних планет, які оселилися на Землі, щоб зробити своє життя яскравішим, позбавити його одноманітності, зафарбувати його в нові, яскраві кольори і, звісно, не бути одинокими.

Допоки наші предки пам’ятали відмінності між такими різними істотами, як чоловік і жінка, вони жили гармонійно, але з часом кожен з цих видів почав наділяти свою половинку тими якостями, які їм зовсім не притаманні, захотів, щоб інший думав і чинив так, як би вчинили він чи вона. Вибачте, панове, але кіт ніколи не навчиться гавкати, а собака - муркотіти.

Тому, щоб зберегти ту гармонію, яка існувала між чоловіком і жінкою з давніх-давен, щоб пронести любов через усе життя, нам потрібно знати, розуміти і поважати ті відмінності, які є між нами, і які, зрештою, притягують нас одне до одного, змушують любити, обожнювати, захоплюватися…

Нехай те, про що ви дізнаєтеся з поточного та наступних номерів, послугує вам своєрідною картою в мандрівці просторами людських взаємин.

Календар любові…

Кохання схоже на пори року. В ньому є весна, літо, осінь і зима. Як і в природі, вони змінюють одна одну безперервно і невідворотно.

Весна: нам здається, що ми будемо щасливі завжди. Ми навіть не припускаємо можливості розлюбити. Все так ідеально. А наша пара - просто досконала.

Літо: ми розуміємо, що у нашої половинки є недоліки, що їй також властиво помилятись. Ми відчуваємо розчарування (прийшов час ретельніше доглядати квітку нашого кохання. Літо - це найнебезпеч-ніша пора, найважча). Саме в цей період багато пар не витримують випробування і розлучаються. Літо кохання - це випробувальний період.

Осінь приносить відчуття задоволення (від зробленої роботи). Любов стає зрілою, вона витримала переломний момент і вижила. Ми здатні зрозуміти і прийняти недоліки наших половинок. Це пора вдячності. Ми насолоджуємося знову здобутим, виплеканим коханням.

Зима: пора відпочинку і роздумів. Чоловік на деякий час замикається в собі, дещо віддаляється, щоб подумати про свої проблеми. Жінка відновлює свій емоційний стан, занурюючись у “свій колодязь”. У ці моменти ми можемо відчути душевний біль, нас атакують спогади. Це пора власного розвитку. Тут ми повинні розраховувати лише на власні сили, а не звертатися за підтримкою. Не забувайте, що після того, як ми залікуємо наші душевні рани і зцілимось, ми будемо готові знову зустріти весну.

Те, що з легкістю дається весною, потребує важкої праці влітку. Взимку нас охоплює відчуття спустошення, щоб весна знову наповнила цю чашу.

Пам’ятайте: найтемніша пора - перед світанком.

(Продовження буде)