Рівняни в Одесі - одесити у Рівному

Останнім часом Олег ЖИЛІН активно приймає участь у міжнародних фотоконкурсах. На бієнале потрапили його три чорно-білі фото. Одна з яких “Оголені Карпати”, була зроблена під час першого відвідування гір у складі мандрівної групи. Фотограф пригадує, що у першу ж ніч втомлений від переходу подумав, чи варто було так далеко пертися, щоб зробити кілька кадрів. Але здійснивши похід мальовничим Яворівським хребтом вже не шкодував про це. Фото “Ранок у лісі” було зроблене у селі Козлин. Димка, яка здається на світлині ранковою, насправді від вечірнього вогнища, що розсіялася. До того ж у пейзажний кадр випадково потрапила матуся з дитиною, яка справляє нужду під соснами. Майстер присутності людей у кадрі не помітив, та роздивившись фото на великому моніторі, вирішив залишити їх як частину сюжету. Як тут не пожартувати, що на Рівненщині розвелося стільки фотолюбителів, що у лісі чи парку і відлучитися ніде, раптом у кущах хтось у засідці з об’єктивом. На фото під назвою “За що?” зображена мавпа, що знаходиться за ґратами зоопарку. Олег якось був проїздом у Києві та вирішив сходити у зоопарк. Як згадує, біля клітки з твариною відвідувачі сміялися, а мавпа сиділа за решіткою, її очі майже як у людини, але сумні, ніби промовляли: “За що мене посадили за ґрати?”.

Олексій Потянок повідав, що в експериментальній секції на конкурс потрапило фото “Політ думки”. На ньому зображена людина, в якої голова виглядає, як тріснута яєчна шкарлупа, з якої вилітає кілька з крилами бабки. Крім того людину, в якої прорізалося “третє око”, ніби обвивають змії з риб’ячими головами. На створення такого сюрреалістичного сюжету фотографа наштовхнула цілком реальна історія з життя. Один його знайомий, якого звуть Андрій - людина, яка час від часу потрапляє у певні неприємні ситуації. Одного разу Андрій ішов увечері з концерту гурту “От Вінта” і отримав від хлопців напідпитку штахетиною по голові. Крилата фраза жертви цього нападу “у мене в голові і так нічого немає, а по ній ще й б’ють”, наштовхнула Потянка на ідею, а чом би не створити фото, та показати спустошені зеленим змієм людські голови.

А ось фото “Антоніо”, яке потрапило у номінацію “чорно-біле”, зроблено у стилі старовинного портрета часів епохи Відродження з характерною пліснявою на фоні. Та з певних причин ця робота дійсно створювалося дуже довго. З десяток років тому Олексій сфотографував свого сина Антона у п’ятирічному віці . Було зроблено серію кадрів, де син активно стрибав по фотостудії, коли не стало сил і він сів на стілець, в його очах відобразилася втома. Недовго розмірковуючи, батько одягнув на голову сину в’язку бубликів, яка нагадувала головний убір пажа. На жаль, згодом негативи загубилися, тому через багато років довелося сканувати світлину і за допомогою комп’ютерної обробки доводити її до вигляду класичного старовинного фото. Майстер, який у свій час друкував світлини переважно в ручну, зізнався, що за допомогою комп’ютерної обробки зміг досягнути ефекту старих технологій.

Під час відкриття фотовиставки стало відомо, що на міжнародному фотографічному конгресі, який відбувся у В’єтнамі українська колекція чорно-білих світлин зайняла третє місце, поступившись Австралії лише одним балом. Раніше найкращим результатом українських фотохудожників вважалось 6-те місце, отримане на конгресі у Будапешті.