Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №643 від 13.02.2014p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#На часі

Криза - як криза

Криза - як криза

За останні чверть сторіччя громадяни України вже встигли звикнути до того, що час від часу нас наздоганяє криза. Якщо на межі дев’яностих років минулого сторіччя порожні полиці магазинів та тотальний дефіцит ще розглядалися, як явище тимчасове, яке минеться, щойно ми перестанемо годувати ненажерливий “союзний центр”, то вже в роки незалежності численні кризи мали яскравий “національний колорит”.

Починаються всі наші кризи однаково: стрімко зростає курс улюбленого в народі “бакса”, і всі, хто має хоч якісь заощадження, починають скуповувати іноземну валюту. Майже відразу розпочинається банківська лихоманка – громадяни та фірми, як по команді, забирають свої депозити, а банківська система вишукує можливості хоч трохи довше потримати в себе гроші клієнтів. Тоді розпочинається ріст цін майже на все, зникає пальне на заправках, стрімко зростає безробіття, а громадянам, які працюють в державних установах, починають затримувати зарплату. Згодом настає черга “важкої артилерії” ­ великі промислові підприємства (що “вижили” після попередньої кризи) починають працювати все менше, скорочувати все більше своїх робітників і так… до повної зупинки. На тлі всіх цих подій наша влада (незалежно від того, яка сила знаходиться в цей момент при владі) розповідає про незначні труднощі в економіці і про тимчасовість кризових явищ. Після того, як заспокійливі виступи вгодованих чиновників не зупиняють кризу, приймаються численні антикризові програми, від яких звичайним людям ні теп­ло, ні холодно. З часом наш живучий народ пристосовується до життя в умовах кризи, і всі тихо забувають про неї до наступної кризи.

Ситуація останніх тижнів є звичайним класичним прикладом початку кризи: курс іноземної валюти скочив майже до 9 гривень за долар, сама валюта зникла з обмінних пунктів, а наш Національний банк наказав комерційним банкам затримувати на добу проведення платежів, які не стосуються бюджету. До того ж, обізнані в фінансовій ситуації в країні, спостерігачі говорять про катастрофічну нестачу бюджетних коштів, навіть на виплату заробітної платні. Ну і, зрозуміло, поступово почали зростати ціни. Все це говорить, що ми ­ на порозі чергового економічного “гаплика”.

Для того, щоб почути з цього приводу думки різних фахівців, у тому чи іншому роді пов’язаних з економікою, кореспондент газети “Рівне Ракурс” поцікавився реальним станом нашої економіки.

Координатор мережі АЗС “Олас” Віталій ПЕРШОГУБА:

­ Я особливо не драматизував би ситуацію. Що стосується ринку нафтопродуктів, то сьогодні пального в Україні більше ніж достатньо, тому говорити про дефіцит не варто. Справді, ціни на всі види наф­топродуктів зросли, але не надто суттєво ­ в середньому на 20­30 копійок за літр. Зрозуміло, що, у випадку здорожчання долара, вони будуть і далі зростати, але при нинішньому курсі національної валюти суттєвого росту роздрібних цін на паливно­мастильні матеріали я не прогнозую.

Ситуація в банківській сфері є справді непростою, але НБУ доволі жорстко її утримує, і тому не думаю, що затримки платежів на один день якось вплинуть на загальну ситуацію. Не так вже і погано в нас із бюджетом, принаймні, в січні 2014 року було зібрано грошей навіть більше, ніж було заплановано.

Що ж стосується економічної ситуації в країні, то її навряд чи можна назвати сприятливою. Бюрократія, надмірне втручання різного роду контролюючих органів, неповернення ПДВ експортерам не дає можливість нормально розвиватися реальному сектору. Від цього і дефіцит в торгівельному балансі держави, недоотримання коштів до бюджету, слабка мотивація підприємців на розширення бізнесу та збільшення штатів фірм. На мою думку, тільки після того, як будуть зняті хоча б найбільші перепони, вітчизняному “реальному сектору” вдасться досягнути реального економічного підйому.

Екс­губернатор та народний депутат Віктор МАТЧУК:

­ Ми йдемо до дефолту. Фактично, нинішня влада доводить економіку України до краху. Лише за минулий рік замість росту внутрішнього валового продукту на 3,2%, як було заплановано урядом, ми отримали його скорочення на один відсоток. Промислове виробництво скорочується з кварталу в квартал. Для того, щоб платити хоча б зарплатню бюджетникам, друкуються нічим не забезпеченні гроші. Ця маса тисне на валютний ринок, і тому валютний курс росте, а гривня, відповідно, знецінюється.

Сьогодні в нас катастрофічно зменшився золото­валютний резерв, при цьому про якість його активів ми нічого не знаємо. Я маю на увазі, що в структурі цього самого резерву, окрім іноземної валюти та золота, є й цінні папери. Цінність окремих викликає серйозний сумнів.

За таких умов нинішня криза є абсолютно закономірною, а мене дивує лише те, що нинішній владі так довго вдавалося утримувати ситуацію хоча б під якимось контролем. Проте ще є надія на те, що найгіршого ­ дефолту ­ вдасться запобігти, хоча часу для цього залишається все менше і менше.

13.02.2014Володимир КОНЄВ



Рівне-Ракурс №10 від 13.02.2014p. 
На головну сторінку