Коли «закінчиться» земля

У відповідь на звернення активістів про необхідність виділення квартири для відомої учасниці волонтерського руху Яни Зінкевич, Володимир Хомко заявив, що зараз міська рада просто не в змозі подарувати квартиру, адже квартир у власності міста просто немає. Натомість міська влада готова розглянути питання про придбання такої квартири для пані Зінкевич, якщо відповідне звернення підтримають депутати міської ради і виділять на це необхідні кошти з міського бюджету Рівного.

Як стало відомо, не тільки міська влада, а й обласна рада хоче допомогти в покращенні житлових умов пані Зінкевич. Тобто, можна сказати, що цей інцидент благополучно завершився. Однак, постає інше питання – а що отримують інші рівненські ветерани АТО, яких в місті не мало. Річ у тім, що з перших днів війни на Сході тисячі рівнян відправилися захищати Україну. Багато з них вже повернулися додому.

Про ситуацію відносно допомоги цим людям розповів заступник міського голови Рівного, Сергій Васильчук, який відповідає за цей напрям роботи.

Яка кількість ветеранів АТО сьогодні в Рівному, і що вони отримують з міського бюджету?

— У нас на обліку перебуває 22 родини загиблих вояків, 1571 учасник бойових дій, 5 учасників війни та 22 інваліди війни з числа учасників антитерористичної операції. Для того, щоб допомагати всім цим людям, в місті впроваджена програма «Турбота». Так, на оплату послуг ЖКГ для цих категорій громадян було перераховано 581 900 гривень.

Двадцять дві родини загиблих мають щомісячну допомогу в розмірі 300 гривень. Також ми провели виплату одноразової допомоги сім’ям загиблих героїв. Вона становить 5000 гривень на родину, а вдові одного з загиблих добровольців, з резервного фонду було виплачено 10 000 гривень. Допомагає місто і в споруджені пам’ятників загиблим. На це було виділено 585 590 гривень. Інвалідам війни, з нагоди 25-річчя Незалежності України, була виплачена одноразова допомога в розмірі 1000 гривень. В майбутньому така допомога буде збільшена до 5000 гривень.

Також ветерани АТО забезпечуються безкоштовним санітарно-курортним лікуванням, психологічною допомогою та навіть отримують безкоштовні водійські права. На останнє з міського бюджету було виділено 197 488 гривень. Таким чином, міська влада Рівного робить максимум того, що можливо, для людей, які захищали Україну та для близьких загиблих. Купуємо ми і квартири родичам загиблих в АТО та одному з інвалідів АТО. Усього, за кошти міського бюджету Рівного, вже придбано одинадцять квартир.

— А яка ситуація з виділенням земельних ділянок для учасників АТО?

— Рівне, в порівнянні з іншими містами, у вирішенні цього питання вирізняється, в хорошому плані, звісно. Вже 753 учасники АТО отримали земельні ділянки в місті. При цьому, родини загиблих мають ділянки на найкращих масивах. Тобто, ми виконуємо рішення уряду. Хоча, на мою думку, існує велика соціальна несправедливість у цьому питанні. Що я маю на увазі – вартість однакових земельних ділянок в Києві, та якомусь маленькому поліському селі, відрізняється в багато разів. Як показує наш досвід, 93% ветеранів, як отримали земельні ділянки, одразу ж їх продають, бо немає грошей будувати собі житло. Таким чином, на фронті усі однакові – і столичні хлопці, і хлопці з Рівного, і з того ж глухого села на Поліссі.

Проте, коли доходить до продажу земельних ділянок, то виходить, що в нас є ветерани першого, другого та третього сорту. Я вважаю, що так не повинно бути. Потрібно, аби з державного бюджету кожному ветерану АТО виділялася однакова сума на придбання житла, тоді це буде чесно і люди не будуть ображені.

P.S.

А тепер про те, що чиновники не люблять говорити журналістам.

Річ у тім, що війна на Сході тягнеться вже майже три роки, кількість ветеранів АТО постійно збільшується. В свою чергу, обсяги земель, які є в містах та селах, постійно зменшується. Тобто, неминуче настане день, коли ветерани, прийшовши за своїми законними сотками під будівництво, стикнуться з надписом на дверях – «земля закінчилася». Коли це станеться – сказати важко, але те, що таке буде, це факт. Що ж робити? На думку спеціалістів із земельних питань, є два шляхи вирішення цієї проблеми. Можна тягнути з видачею ділянок ветеранам АТО, створюючи численні бюрократичні перепони. Однак, цей шлях неминуче призведе до акцій «прямої дії», після яких стрімко зросте рівень виробничого травматизму серед чиновників органів місцевого самоврядування. Цього останні не дуже прагнуть… Є й інший шлях. Швидко роздати та продати усі землі, а потім запропонувати ветеранам йти добиватися своїх ділянок у столицю до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Як би там не було, але проблема забезпечення виконання державних зобов’язань перед людьми, що воювали, воюють та ще будуть воювати, стає все більш гострою.