Журавлина.

Чому мореплавці брали з собою журавлину

Тісна й тривала співпраця з відомим ученим-ботаніком Григорієм Смиком, єдиним науковцем в Україні, який захистив докторську дисертацію за матеріалами народної фітотерапії, поглибила знання художника. І сьогодні його дачна діляночка на Десні аж ніяк не схожа на інші, зайняті овочевими та плодовими культурами, це швидше своєрідний ботанічний сад. У ньому Віталій Захарович проводить цікаві експерименти, спостереження над рідкісними цілющими травами, збирає й розповсюджує насіння, особисто сприяє збагаченню асортименту аптеки природи. Є й результати: на березі Десни травознай висіяв насіння валеріани лікарської. Вона розрослася на десятки метрів уздовж ріки. Ботанік-аматор вирощує й поширює у придеснянській діброві й цілющий дягель та інші лікарські рослини, яких сьогодні, на жаль, уже й не придбаєш у звичайній аптеці. У полі зору Віталія Захаровича багато інших дарів природи. Серед них особливе місце він відводить журавлині. — Я давно цікавився й спостерігав за цією унікальною лікарською рослиною. Унікальною — без перебільшення, бо мало яка рослина володіє такими цілющими властивостями.

Пересвідчився в цьому ще в далекі 70-ті роки минулого століття, коли ми разом зі світлої пам’яті Григорієм Костянтиновичем Смиком їздили на його малу батьківщину на Житомирщині. Це було село Червонка. Навколо низинні заболочені місця. Учений запропонував поїхати на місця найбільшого поширення журавлини, поспостерігати за нею в її природному середовищі. Поїхали, але невдовзі дорога скінчилася, і довелося долати кілометри пішки. І ось перед нами постала незабутня картина: сфагнове болото, тобто таке, що вже затверділо і вкрилося сфагновим мохом. І все воно було вкрите червоними цятками — то палахкотіла журавлина. Нахиляйся й збирай, скільки потрібно… Там, на Житомирщині, ботанік-професіонал з ботаніком-аматором і провели низку цікавих дослідів, спостережень. Багато дало й спілкування з місцевим населенням, яке змалку користувалося цілющою рослиною. — Це справжній скарб природи, який ми, на жаль, майже не використовуємо, — зауважив Віталій Захарович. І пояснив, у чому унікальність журавлини.

Досить сказати, що це чи не єдина ягода, яка зберігається у свіжому вигляді від урожаю до урожаю та ще й без втрат вітамінів та інших цілющих речовин. Пізня осінь. Інші рослини давно вже пожухли чи й засохли, втративши листя, а ця з першими приморозками тільки починає по-справжньому жити. Її не потрібно утеплювати. Їй не страшні морози.

Вона всю зиму свіжа й яскраво-червона, уособлюючи собою торжество життя. У радянські часи було випущено навіть поштову марку з зображенням цих ягід, а в давнину квітучу журавлину зображали на гербах окремих регіонів європейських країн. За які ж такі позитивні якості «болотяний виноград» удостоєно такої честі? Її ягоди буквально начинені корисними для людського організму речовинами. З кислот: лимонна, бензойна, хінна, урсолова, хлорогенова, яблучна та низка інших. Із цукрів провідне місце посідають глюкоза й фруктоза, з групи полісахаридів — не менш корисні пектини. Ягоди багаті на вітамін С — його тут не менше, ніж в апельсинах та лимонах.

А ще ж багатий набір макро- та мікроелементів, а також амінокислот — їх тут 14 із 20-ти, з яких вибудовується вся розмаїтість рослинних і тваринних білків. Деякі з амінокислот ягоди є незамінними, тобто такими, що не синтезуються в організмі людини. Наявність срібла зумовлює корисну бактерицидну дію ягоди. Звідси й можливість тривалого зберігання ягід без будь-яких консервантів. Напої з журавлини є ефективним засобом для поновлення сил хворих. А найсолодшою, найбільш бажаною для виготовлення напоїв є підсніжна ягода, яку збирають напровесні, коли розтане сніг. І як усе це багатство природи служить хворій людині? У народній медицині ягоди журавлини здавна використовували як ефективний засіб проти застуди, в разі головного болю та за високої температури, а ще як засіб, що дезінфікує сечовивідні шляхи. Мореплавці багатьох країн брали ягоди в далекі морські подорожі як ліки проти цинги та інших захворювань.

Велика наука зацікавилася диво-ягодою

Журавлиною зацікавилася й велика наука. В останні десятиліття проведено низку цікавих досліджень. Ягода виявилася помічною за циститів та інших негараздів на сечовивідних шляхах — її бактерицидні властивості здатні призупиняти поширення бактерій. Подальші дослідження привели до відкриття в ягодах і навіть листі цієї рослини проантоціанідинів (ПАЦ). Як виявилося, ПАЦ руйнують глікопротеїнові відростки вірусів, і віруси вже не здатні «зачепитися» й розвиватися в організмі, тож виносяться за його межі разом із сечею. Наукові дослідження довели, що проантоціанідини рослини здатні запобігти й розвиткові раку легенів, молочних залоз, шлунка, простати.

І в стоматології: отримано дані, що ця ягода вбиває ті бактерії, що спричиняють карієс та запалення ясен. Як виявилося, і червоний колір наділений ягоді природою не лише для краси та привабливості — високий вміст у ній флавоноїдів забезпечує надійний захист організму завдяки антиоксидантам, здатним перехоплювати так звані вільні радикали, що спричиняють низку захворювань, у тім числі й онкологічних.

У той же час ці ягоди сприяють розвитку в організмі корисних бактерій кишківника, пригнічуючи інфекційні та інші чужорідні мікроорганізми, зокрема й відкриту австралійськими ученими бактерію гелікобактер пілорі, яка провокує розвиток виразки і навіть раку шлунка. Дослідники лікарської флори виявили й інші можливості журавлини. Завдяки високому вмісту біологічно активних речовин, за чим з журавлиною не може зрівнятися жодна інша ягода рослинного світу, нормалізується обмін речовин.

Зокрема, ягоди та сік оптимізують обмін холестерину й перешкоджають утворенню тромбів у кровоносних судинах серця. Урсолова кислота ягід сприяє розширенню коронарних судин. Як бачимо, за діапазоном медичного застосування журавлина є справжнім цілителем-універсалом. Як засвідчують останні наукові дослідження, сфера можливого застосування цієї болотяної рослини сягає й зовсім несподіваних профілів медицини, приміром офтальмології. Йдеться про найнебезпечніше захворювання очей — глаукому, яка нерідко призводить до повної сліпоти. Наявні лікарські засоби не дають бажаного ефекту. Встановлено, що ягода здатна перешкодити утворенню глаукоми, отже, може стати надійним профілактичним засобом.

Поради від Віталія Куниці

Я попросив Віталія Захаровича дати нашим читачам кілька практичних порад щодо медичного застосування журавлини за найбільш поширених патологій. — Почнемо хоч би зі стоматології — негаразди в цій царині медицини мають мільйони наших людей. Візьмімо хоча б таку болячку, як запалення ясен. Ягода зніме запалення. А застосування її дуже просте й доступне кожному: досить розчавити ягоди язиком і помасажувати ними ясна. Ці ж ягоди чи сік із них перешкоджають розмноженню бактерій, які спричиняють карієс, — досить пожувати після їди кілька ягідок чи злегка прополоскати порожнину рота. Інший профіль: фтизіатрія. У разі туберкульозу корисно приймати ягоди журавлини, розтерті з медом та олією. Далі: нефрологія, урологія.

У разі запальних захворювань нирок, сечового міхура, пієлонефриту рекомендується приймати свіжий сік ягід, який завдяки наявності бензойної кислоти справляє дезінфікувальну, протимікробну дію. Дорослому потрібно приймати по столовій ложці соку, а дитині — по чайній на півсклянки води тричі на день до їди впродовж трьох тижнів. А зовнішньо свіжий сік та компреси з нього є помічними в разі виникнення гнійних ран, опіків. — А коли у когось і з’явиться сумнів щодо доцільності медичного застосування журавлини, пошлемося на історичний досвід, — зазначає Віталій Куниця. — Ще в ХVІ столітті цілющі властивості ягід використовували індіанці. Вони ж відкрили цей скарб аптеки природи й непроханим прибульцям зі Старого Світу.

Пізніше, в роки громадянської війни Півночі та Півдня Америки, генерал Грант наказав ввести сік журавлини до армійського раціону як напій, що зміцнює здоров’я, поліпшує самопочуття. У Росії життєдайну ягоду заготовляли бочками, завозили навіть з-за кордону. То чому б нам не ввести її до щоденного раціону. А ще — усією українською громадою природолюбів не взятися за поширення цієї цінної рослини?