Вісцеральний жир - джерело проблем для чоловіків

Жир буває різний

Стирчали б у нас самі кістки, якби не підшкірний жир. Накопичується він у підшкірно-жировому шарі — вочевидь, для того, щоб не дати нам змерзнути холодної пори року. І він не становить особливої загрози для організму. Якщо підшкірний жир ми бачимо, то вісцеральний — невидимий. Він накопичується навколо внутрішніх органів і теж допомагає вижити, бо зігріває внутрішні органи, створює навколо них м’яку подушку й підтримує їх у належній позиції, а також пом’якшує струси внутрішніх органів під час руху. Іншими словами, він їх охороняє.

У нормі він є в усіх і має становити 10% від усіх жирових накопичень в організмі, 90% припадає на підшкірний жир. Якщо ж його буде менше, то навіть невеликий внутрішньочеревний тиск, наприклад, під час чхання чи кашлю, може стати причиною опущення нирок, печінки, селезінки, кишечнику, жовчного міхура. Але більша його кількість тисне на внутрішні органи з усіх боків салом.

Вісцеральний жир здавлює внутрішні органи

Велика кількість вісцерального жиру відкладається в сальнику, що розміщений у черевній порожнині. Зовні такий чоловік —із худими ногами й збільшеним животом. Зазвичай це спостерігається в людей, які часто потрапляють у стресові ситуації. Накопичення жиру відбувається в сальниковій сумці під впливом кортикостероїдів, гормонів кори надниркових залоз, які виділяються під час стресу. І ось саме в надміру цей жир стає джерелом багатьох проблем. Підвищується артеріальний тиск і виникає ризик раку товстої кишки, може розвинутися цукровий діабет другого типу. Серце, печінка й селезінка просто «задихаються» від цих обіймів, а кров «живиться» жиром, що просочився в кровотік. Ось чому підвищується вміст холестерину та тиск, починаються серцеві напади й задишка.

Головна небезпека внутрішнього жиру в тому, що, тиснучи своєю масою на внутрішні органи, він порушує їхню життєдіяльність: стискає протоки жовчного міхура, підшлункової залози, а це впливає на виділення жовчі, шлункового соку, погіршуючи травлення. Вісцеральний жир насправді є залозою внутрішньої секреції, яка виробляє гормон, що зумовлює постійне відчуття голоду.

Лептин знижує рівень тестостерону

У чоловіків вісцеральний жир активний як ендокринна залоза. Він виділяє гормон лептин, який впливає на діяльність енергетичних, метаболічних і нейроендокринних реакцій. Лептин блокує тестостерон, перешкоджаючи спалюванню внутрішніх жирів. Його небезпека ще й у тому, що він змінює весь гормональний баланс в організмі, а це призводить і до урологічних, і до інших проблем, а також до зниження м’язової маси та змін із боку кісткової системи.

Вісцеральний жир перетворює чоловічі статеві гормони (тестостерон) на жіночі (естроген). Ось чому в чоловіків значно знижується потенція й з’являються «груди». Надмір естрогену в організмі жінки сприяє розвитку раку грудей, а в організмі чоловіка — раку передміхурової залози. Але як блокатор тестостерону лептин виступає тоді, коли його рівень підвищений. Тому важливо цей рівень знизити.

Вісцеральний жир небезпечний саме тим, що в ньому утворюються канцерогенні речовини, які сприяють розвитку ракових пухлин, та атерогенні речовини, що сприяють утворенню атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах.

З’ясувати, чи є вісцеральний жир, можна, вимірявши обхват талії. У чоловіків він має бути не більше 94 см, а в жінок - не більше 80 см.

Вправи – «протижировий» засіб

У нашому організмі є жирові клітини, які можуть розтягуватися. І їх кількість не змінюється. Що більше жиру в цих клітинах, то більші розмір і масу вони мають. Тому перше, що потрібно зробити, - це вивільнити жир із клітин. А для цього в організмі має з’явитися дефіцит енергії (цьому допоможуть фізичні навантаження). Тоді в кров почнуть надходити особливі ферменти й гормони, які, транспортуючись кровотоком до жирових клітин, вивільнюють жир. Вивільнюючись із жирової клітини, жир транспортується до м’язів і згоряє в мітохондріях, які відіграють роль електростанцій в організмі людини.

Але щоб жир не відкладався знову, потрібні ферменти й кисень. Одним із перших кроків, щоб позбутися його, є будь-яке фізичне навантаження. Тренування має тривати не менше 30 хвилин. Кисень надходить за будь-якого аеробного навантаження: бігу, плавання, їзди на велосипеді та інших. Але навантаження треба чергувати, бо організм вміє до них пристосовуватися.

«Пивне черевце» - показник нарощення вісцерального жиру

Але не менш важливо очистити кишечник, щоб налагодити хороший обмін речовин. Помилкою буде повністю відмовитися від споживання жирів: це уповільнить травлення й призведе до того, що їхнє місце посядуть вуглеводи, а проблеми залишаться. Головне — замість пивця пити більше звичайної води: 2-3 літри денно. Вона прискорить обмін речовин, і жир на животі почне «танути» швидше. Допоможуть також продукти-жироспалювачі: молочні з низьким вмістом жиру, овочі й фрукти. Потрібна також білкова їжа: риба, яйця, оливкова олія, горіхи. А ось ковбаски, булочки, печиво, цукерки бажано з раціону вилучити зовсім і обмежити кількість цукру, замінивши його натуральним медом.

Не можна допускати появи болісного почуття голоду, бо це призведе до накопичення ще більшої кількості вісцерального жиру. Слід приймати вітамін С, пити більше кави, оскільки кофеїн та аскорбінова кислота знижують активність кори надниркових залоз, внаслідок чого пригнічується синтез кортикостероїдів.

Насіння льону для схуднення

Воно чинить легкий проносний ефект, виводячи шлаки й токсини, і не дає всмоктуватися зайвим жирам, поліпшує обмінні процеси, що сприяють схудненню. Амінокислоти Омега-3 допомагають прискорити розпад і виведення вже накопиченого жиру. Однак дозу не слід перевищувати, бо надмір насіння може перешкоджати поглинанню інших потрібних поживних речовин в організмі.

Насіння льону в раціон слід вводити поступово, починаючи з 0,5 ст. л. на день, і не споживати більше 3 ст. л. Приймати його потрібно за 30 хвилин до їди. Починати слід із 3 г і довести до 30 г за один прийом. Рекомендована денна доза - 90 г (розділити на 3 прийоми).

Кисіль для схуднення: 2 ст. л. насіння льону, 1 л води, 2 склянки фруктового соку. Насіння всипати в окріп і кип’ятити 1 годину. Зняти з вогню й дати охолонути. Додати фруктовий сік і розмішати.

Однак насіння льону має властивість знижувати рівень цукру й розріджувати кров, тому за певних видів діабету та в разі поганого згортання крові його вживати небажано. Також воно протипоказане за кишкової непрохідності, міоми й ендометріозу, хвороби Крона, полікістозу яєчників, чоловікам, які мають ризик раку простати.

Імбир – спалювач жиру і виробник тестостерону

Цей корінь — якраз для чоловіків із «пивним черевцем». Він є одним із найліпших засобів, що вбивають двох зайців нараз: спалюють внутрішній жир і сприяють виробленню тестостерону. Імбир діє саме як спалювач жиру, тобто маса тіла зменшується не від втрати рідини, а від розщеплення надмірних жирів.

Рецепт: змішати 0,5 ч. л. імбирного соку чи меленого імбиру з 1 ч. л. меду та 1 склянкою теплої води. Пити по 1 склянці цього напою 1-2 рази на день.

Імбир із кефіром. 30 г імбиру натерти на тертці й залити 300 мл 1% кефіру. Можна пити на сніданок чи вечерю. Він добре тамує голод. Також перед сном можна приготувати такий коктейль: відвар кореня змішати з кефіром.

Але в разі високої температури, запальних процесів на шкірі, виразки й каміння в жовчному міхурі, низької згортуваності крові вживати імбир не слід.