Весняна сила бруньки

Наприклад, подрібнені свіжі бруньки липи застосовують зовнішньо як болезаспокійливий, протизапальний і пом’якшувальний засіб у разі опіків, фурункулів, наривів, виразок на шкірі. Крім того, їх маринують і готують із них салати. Бруньки осики помічні за лихоманки, проносів, ревматизму, подагри, інфекційних захворювань. Для цього з них готують такий відвар: 1 ст. л. бруньок залити 1 склянкою окропу, кип’ятити протягом години, відстояти, переціди й пити по 1-2 ст. л. тричі на день. З осикових бруньок готують також мазь, якою змащують опіки й геморойні шишки. Для приготування мазі 1 ст. л. висушених і розтертих на порошок бруньок просіяти через дрібне сито й змішати зі 100 мл соняшникової олії.

Відвар бруньок сосни використовують як відхаркувальний, жовчогінний, сечогінний засіб, а також для поліпшення крові, за бронхітів, ревматизму та водянки.

Чудовим очисним засобом є бруньки червоної та чорної смородини. Вони сприяють потовиділенню, мають сечогінні та жовчогінні властивості. З бруньок чорної смородини готують вітамінний чай, який заварюють із розрахунку: 1 ч. л. висушеної сировини на 1 склянку окропу, настоювати 20 хв, перецідити. Для отримання оздоровчого ефекту бажано пити такий чай по 1 склянці 2-3 рази на день.

Тополині бруньки мають яскраво виражену бактерицидну, жарознижувальну та заспокійливу дію. Настоянку бруньок чорної тополі (осокора) п’ють у разі болю в шлунку, ревматизму. Для її приготування потрібно 1 ст. л. сировини залити 100 мл спирту, настояти 8-10 діб у теплому місці, перецідити. Приймати по 15-20 крапель тричі на день.

Березова брунькотерапія

Особливо широко в народній медицині застосовують березові бруньки, з яких готують відвари, настої, настоянки, мазі. Їх заготовляють ранньої весни залежно від погоди та території проживання, тому це може бути й на початку, і в кінці березня, коли бруньки вже набрякли, але ще не розпустилися. Зараз саме час до них придивитися. Занадто ранній збір нераціональний, оскільки в бруньках ще не встигло накопичитися достатньої кількості смолистих та ароматичних речовин. Зазвичай великі бруньки зрізують із гілок гострим ножем, а дрібні - разом із гілками. Гілки підсушують, обмолочують і тільки після цього обривають з них бруньки, надягнувши при цьому рукавички. Для сушіння сировину розкладають тонким шаром у добре провітрюваних приміщеннях. Температура не повинна перевищувати 28 С, щоб максимально зменшити випаровування ефірних олій. Ліпше (хоча й довше) сушити за температури 10-12° С. Під час сушіння сировину слід часто перемішувати. Залежно від температури тривалість цього процесу може бути від одного до трьох тижнів. Зберігають сировину в полотняних торбинках, або паперових пакетах, чи в скляних банках. Тривалість зберігання 2 роки. Виразка шлунка. 50 г березових бруньок залити 0,5 л 70% спирту або горілки. Настояти в темному прохолодному місці 3 тижні, періодично струшуючи вміст, перецідити, залишок відтиснути. Приймати по 20-30 крапель (1 ст. л.) тричі на день за 15-20 хв до їди. Спиртова настоянка березових бруньок є чудовим ранозагоювальним засобом. Нею протирають шкіру за гнійних ран, пролежнів, різних форм екземи, невралгічного болю, міозитів, артритів, подагри, ревматизму - робити компреси на суглоби.

Кашель. Змішати 3 ст. л. потовчених березових бруньок зі 100 г несолоного масла, поставити на вогонь, довести до кипіння й поставити мліти на дуже слабкому вогні 1 годину. Перецідити, відтиснути, додати 200 мл меду, усе добре перемішати. Приймати 4 рази на день до їди.

Артрит, біль у суглобах, ревматизм. Укласти шарами (1 - 1,5 см) в глиняний посуд 800 г свіжого несолоного масла й 400 г свіжих березових бруньок (перший та останній шари –масло), накрити, обмастити кришку тістом і поставити в духовку на 2-3 години, температура в духовці має бути 100 С. Потім відтиснути, додати порошок камфори – 7 г, скласти в посудину, щільно закоркувати, зберігати в холодильнику.

Герпес. Залити 1 ст. л. березових бруньок 1 склянкою окропу й кип’ятити 15-20 хв. Настояти до охолодження, перецідити. Протирати цим настоєм уражені ділянки.

Застуда, грип. Залити 5 ст. л. розім’ятих березових бруньок 2 склянками горілки, настоювати в темному місці за кімнатної температури 40 днів, періодично струшуючи. Потім перецідити, додати 2 ст. л. меду, добре розмішати. Приймати по 1 ст. л. кілька разів на день за 30 хв до їди. Настій березових бруньок: 10 г (0,5 ст. л.) сировини покласти в емальований посуд, залити 200 мл гарячої води, закрити кришкою й нагрівати на водяній бані 15 хв. Витримати 45 хв за кімнатної температури, перецідити, відтиснути. Об’єм отриманого настою довести перевареною водою до початкового. Зберігати в прохолодному місці не більше 2 діб. Приймати теплим по 1/3-1/2 склянки 2-3 рази на день за 10-15 хв до їди як сечогінний засіб у разі набряків серцевого походження та жовчогінний - у разі захворювань печінки й жовчних шляхів. Або ще такий рецепт: 1 ст. л. бруньок залити 0,5 л окропу, додати 0,5 ч. л. соди, укутати й поставте в тепле місце на 1 годину настоюватися. Перецідити й приймати по 0,5 склянки перед їдою.

Проблемна шкіра: подразнення, прищі. Залити 1 ст. л. бруньок 1 склянкою гарячої води, варити на слабкому вогні 15 хв. Настояти 3 години, перецідити. Робити примочки та протирати шкіру обличчя.

Ожиріння. Змішати в скляному посуді по 1 ч. л. сухих березових бруньок, сухої трави звіробою, безсмертнику, квіток ромашки. Подрібнити сировину дерев’яним товкачиком до порошку, 1 ч. л. суміші залити 1 склянкою окропу, накрити кришкою й залишити настоюватися до охолодження. Приймати вранці натще по 1 склянці протягом 1 місяця.

Для тонусу. Два дні сушити березові бруньки на сонці, потім залити їх спиртом (1:4), закупорити в скляній пляшці й залишити на 2 місяці в теплому, сонячному місці настоюватися. Потім перецідити через кілька шарів марлі й приймати по 1-2 ч. л. на чверть склянки води двічі на день за 30 хв до їди.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Березові бруньки слід вживати з обережністю, оскільки смолисті речовини подразнюють ниркову паренхіму. Не рекомендується їх використовувати й під час вагітності. Шановні читачі! Перед застосовуванням рецептів народної медицини слід переконатися у відсутності у вас протипоказань, а також порадитися зі своїм лікарем.