Хвороби мовою тиску та пульсу

За рахунок чого формується тиск? Часто в народі кажуть, що верхній, систолічний, тиск є серцевим, а нижній, діастолічний, - нирковим. Але так називати не зовсім коректно. Адже й серце, й нирки беруть участь у формуванні обох показників тиску, й не лише вони. По суті, артеріальний тиск відображає роботу самого серця та кровоносної системи.

Верхній показник фіксується під час викиду серцем крові з лівого шлуночка та відображає силу, з якою кров викидається серцевим м’язом. Нижній - під час її потрапляння в праве передсердя, коли розслаблений головний м’яз (діастола). Він допомагає відстежити швидкість руху крові по артеріях і венах. За відхиленнями цих показників можна зробити висновки про наявність серйозних патологій – від загроз появи інсульту, інфаркту міокарда до проблем з еластичністю стінок і тонусу судин, захворювання нирок, травного тракту, ендокринної та інших систем.

Але, наголошую: непокоїтися, що в організмі почався певний збій, варто лише за реальних відхилень показників тиску. Не слід зациклюватися на тиску 120 на 80, бо норма є дещо ширшою - від 100 на 65 до 135 на 85 мм рт. ст. А ось усе, що вище чи нижче, - є відхиленнями, які передусім свідчать про появу гіпо- чи гіпертонії.

Тискові збої – ознака серйозних хвороб

Які показники в різниці між верхніми й нижніми поділками мають насторожити та про які проблеми зі здоров’ям це свідчить? Які додаткові обстеження варто пройти, щоб встановити причину збою в організмі?

Різниця 40-60 одиниць між верхнім і нижнім показниками – це нормально. Значніші ж розриви найчастіше виникають у разі гіпертонії, особливо в разі «ізольованої систолічної гіпертензії». На таку різницю впливає стан аорти та великих артерій: їх еластичність може знижуватися під впливом високих концентрацій холестерину в крові, шкідливих звичок.

Саме в особливостях розриву показників можна побачити першопричину захворювання. Так, якщо частенько виникає гіпертонічний криз за показників 200 на 120 мм рт. ст., тобто обидва показники значно підвищені, - це знак, що потрібно оцінювати функцію надниркових залоз (певні ендокринні порушення здатні провокувати значну різницю в показниках тиску), шукати, чи є структурні зміни в аорті та ниркових артеріях (звуження просвіту зазначених судин) та й у самому серці (гіпертрофічна кардіоміопатія).

Інший варіант: коли верхні цифри в показниках тиску підвищуються, а нижні при цьому - знижуються. Це може бути навіть 180 на 50 мм рт. ст. Такі значні перепади характерні за недостатності аортального клапана (вада серця, що характеризується зворотним плином крові з аорти до лівого шлуночка), й щоб це з’ясувати, слід зробити ультразвукове дослідження серця.

Якщо різниця між тисковими показниками дуже маленька й при цьому один із показників вище норми: верхній тиск нормальний, а нижній високий, наприклад 120 на 100 мм рт. ст., - це ситуація, коли також може бути діагностована гіпертонія, й вона потребує обстеження та лікування.

Коли ж мала тискова різниця супроводжується обома низькими параметрами, наприклад 90 на 60 мм рт. ст., треба розбиратися з причинами, зокрема, це може бути функціональним порушенням (як у разі нейроциркуляторної дистонії) і є сигналом того, що слід кардинально переглянути спосіб життя: нормалізувати режим сну й відпочинку, харчування, переглянути рівень фізичної активності тощо. Часто це є наслідком малорухливого способу життя та з’являється в людей, що мало прогулюються на свіжому повітрі та постійно сидять удома, проводячи багато часу біля комп’ютера або телевізора.

Тахікардія, брадикардія, аритмія – три симптоми важких недуг

Окрім того, часто під час вимірювання буває прискорений чи заповільнений пульс, із перепадами, й люди самі починають додумувати, що в них брадикардія, тахікардія чи аритмія. За якої симптоматики ці діагнози правдиві?

Пульс у межах 60 – 90 мм рт. ст. – це абсолютна норма, але для людей, що приймають бетаблокатори, допускається менша нижня межа (до 50 ударів за хвилину). До речі, для серця краще, коли частота ближча до нижньої межі – 60, тоді воно виконує меншу роботу за той же проміжок часу й відповідно втрачає менше ресурсів, тобто працює без перенапруження. До проблем із пульсом теж слід ставитися уважно, бо вони є дзвіночком, що сигналізує про приховані негаразди.

Так, тахікардію, тобто високу частоту пульсу: понад 90 ударів на хвилину, – можуть провокувати хронічна анемія, проблеми зі щитоподібною залозою, гормональні порушення.

Низьку частоту пульсу, брадикардію, особливо, якщо людина не приймає ліків для його зниження, можуть спричиняти проблеми з провідною системою серця: уповільнення або повне припинення проведення імпульсу провідною системою серця (часткові чи повні внутрішньосерцеві блокади). Якщо це не поодинокий епізод, а регулярний стан, то треба звертатися до лікаря.

Аритмію, що супроводжується перебоями пульсу, відчуттям «перевертання» в грудях, завмиранням серця, гучним серцебиттям, больовими відчуттями, найчастіше провокують проблеми в роботі самого серця. Щоб їх виявити, треба провести кардіографію, ЕХО-кардіографію, за потреби - коронарографію, здати аналіз крові, щоб з’ясувати показники калію та магнію, адже їх недостатність також може спричиняти порушення з боку серцевого ритму та скоротливої діяльності серця.

Нерідко аритмії зумовлені порушеннями з боку щитоподібної залози та жовчного міхура, в цьому разі слід виконати УЗД щитоподібної залози та ультразвукову діагностику органів черевної порожнини, а також оцінити рівень гормонів щитоподібної залози.

Швидка допомога за збоїв пульсу

Якщо стало погано через проблеми з пульсом, яку можна надати собі допомогу в домашніх умовах, перш ніж звернутися по консультацію до лікаря?

Найлегше допомогти собі людям із низьким пульсом. Їм потрібна фізична активність. Тому щовечора показана мінімум півгодинна прогулянка перед сном. Коли ж пульс різко знизився, є млявість, запаморочення, щоб підвищити частоту пульсу, можна прийняти таблетку кофеїну або краплі Зеленіна, за відсутності ефекту слід звернутися по медичну допомогу до фахівців. Але це слід робити лише за значного зниження: 50 і менше ударів. Якщо відхилення невелике, краще не приймати зайвих ліків, а провести планове обстеження.

Якщо ж пульс різко піднявся понад норму, тоді можна прийняти бетаблокатори, починати слід із мінімальної дози. І зважте: якщо тахікардії передували фізичні навантаження, це могло спровокувати підвищення пульсу. Якщо так, тоді переміряйте показники пульсу за 20 хвилин. Найімовірніше, в стані спокою вони нормалізуються.

Є препарати й для пацієнтів з аритмією, але їх краще приймати після з’ясування причин розладу ритму серця й за призначенням лікаря.

Важливими за аритмії є не лише препарати, що контролюють частоту серцевих скорочень, а й антикоагулянти (ліки, що знижують в’язкість крові й запобігають тромбоутворенню).

Окрім препаратів традиційної медицини, свою ефективність демонструють і фітопрепарати. Як один із прикладів, можу навести фітонастої, що застосовувала моя пацієнтка з діагнозом «миготлива аритмія»: поряд із прийомом ліків (під наглядом лікаря) почала пити настої трави вовчого тіла болотного (рос. – сабельник). Для приготування настою потрібно залити 1 склянкою перевареної води 1 столову ложку сушених стебел або листя, настояти приблизно 2 години й процідити. Застосовують по 1/3 склянки 3-4 рази на день, за годину до їди. Як наслідок, під час такого комбінованого лікування пацієнтка вдвічі зменшила дозу прийому препарату, почувалася чудово та, що дуже важливо, мала хороші лабораторні показники (МНВ- протромбіну. Це складний білок, що є одним із найважливіших показників коагулограми), тобто це лікування не йшло на противагу традиційному, а доповнювало його.

Є ще кілька відомих народних засобів у разі аритмії серця, зокрема, любисток. Слід узяти 40 г любистку й залити водою (1 л). Коли засіб настоїться протягом 8 годин, процідити та пити.

Дієвими є й рецепти трав’яних сумішей.

Рецепт № 1: листя звіробою, меліси, квітки троянди та плоди глоду подрібнити та перемішати. Столову ложку суміші слід протягом півгодини настоювати в 1 л окропу. Ці ліки слід приймати після їди (по півсклянки).

Рецепт № 2: листя берези, кукурудзяні приймочки та ??плоди шипшини слід поварити 20 хвилин в 1 л води. Рекомендується приймати засіб перед їдою (по 100 мл).

Рецепт № 3: Узяти порівну кореня валеріани, трави собачої кропиви серцевої, плодів фенхеля звичайного та кмину: 1 ст. л. суміші залити 1 склянкою окропу. Засіб п’ють по одній склянці на день замість чаю (можна додати цукор).

Вимірюємо тиск вірно

Як правильно вимірювати тиск? Є твердження, що для точності слід вимірювати одразу на обох руках – чи це так?

Виробники ретельно прописують інструкції для застосування тонометрів. Головні умови: це слід робити в стані спокою (якщо була активність, слід відпочити 10 хвилин перед вимірюванням), тиск міряють сидячи або лежачи, рука розслаблена, манжета, що одягається на передпліччя, має розміщуватися на рівні серця.

У разі застосування автоматичних та напівавтоматичних тонометрів, щоб отримати максимально точні показники артеріального тиску, вимірювання слід зробити кілька разів. Процедуру повторюють через кожні 5 хвилин 2-3 рази підряд. Отримані цифри усереднюємо. Поясню чому. Апарат вимірює пульс за певний короткий проміжок часу й, згідно з цим, потім вираховує кількість ударів за хвилину. Але якщо є навіть незначні порушення ритму серця безпосередньо під час вимірювання, це може спотворити результат.

Щоб точно виміряти пульс, потрібен лише годинник із секундною стрілкою. Для цього шукаємо пульсівну жилку, трішки натискаючи пальцями на зону, що міститься під основою великого пальця, та вираховуємо кількість ударів на хвилину. Якщо не знайшли, тоді пульс можна виміряти на шиї: ця зона міститься на шиї під щелепою з правого та лівого боку від глотки.

Якщо ви щойно почали відстежувати тиск, перший раз вимірювання краще зробити на обох руках, щоб зафіксувати показники й у подальшому контролювати тиск на тій руці, де він вищий. Якщо різниця в показниках тиску становить 10-20 одиниць - це нормально. Та іноді тиск може помітно відрізнятися: на 40 і більше одиниць. Це вже має насторожити. Як правило, такі викривлення провокують проблеми з магістральними артеріями, тобто наявність вроджених чи набутих звужень просвіту судин.

Тому, змірявши тиск на обох руках, ви не лише визначите руку для подальших замірювань, а й перевірите, чи у вас немає подібних проблем із судинами та артеріями.