Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №999 від 21.01.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс економiки

Переваги залізниці. Як в Україні та Європі борються за пасажирів

Переваги залізниці. Як в Україні та Європі борються за пасажирів

Подорожувати по Європі літаком стає соромно. Після різких виступів шведської активістки Грети Тунберг європейці все частіше обирають залізницю як екологічну альтернативу. Поїзди в Європі швидкі та зручні, хоча й мають свої недоліки. Українці також надають перевагу залізниці. Про спільне та відмінне в європейських та українських подорожах поїздами розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Європейська швидкість і комфорт

Залізниця в ЄС – це сукупність окремих національних залізниць та поїзди EuroCity (EC) та InterCity (IC), не прив’язані до якоїсь конкретної компанії. Курсують як швидкі і надшвидкі поїзди, так і регіональні потяги і приміські електрички.

Найкомфортніші швидкі і надшвидкі поїзди. Вони курсують між великими містами і практично не мають проміжних зупинок. У цих потягах є Wi-Fi, ресторани, туалети, відділення для перевезення велосипедів тощо. Відстань у 600 км експреси долають приблизно за 6 годин, а надшвидкі потяги – майже удвічі скоріше.

На відміну від України, спальних поїздів у Європі майже немає через їхню високу ціну. Наприклад, подорож у купе з Цюріха до Берліна на австрійському ?BB Nightjet обійдеться аж в 6250 грн. Хоча зараз деякі країни, зокрема Німеччина, розмірковують над поверненням таких поїздів.

Власне, ціни на потяги залежать від їхнього класу та низки інших факторів. Як і в Україні, дешевше купувати квитки заздалегідь і на дні в середині тижня. При цьому швидкий потяг коштуватиме значно дорожче, ніж регіональний. Для прикладу, за квиток із Парижа до Марселя на французькому TGV доведеться заплатити від 2000 грн до 4200 грн. Дорога у 661 км займає 3,5 години.

Тим часом поїзд «Відень – Цюрих» австрійської залізниці коштуватиме дешевше – в середньому 1500 грн. Відстань у 592 км він долає за 7,5 год. Приблизно стільки займає дорога від Києва до Львова на Інтерсіті+ (квиток 2-го класу 390 грн).

Варто зауважити, що квитки продаються без фіксованого місця. Його можна бронювати за додаткову платню (близько 135 грн).

Купувати квитки можна онлайн на сайтах залізниць або в спеціальних автоматах. Цікаво, що в деяких країнах залізничний квиток дозволяє також отримати знижки на інший транспорт, покупки в магазинах чи похід у музей.

Реформи в українському сервісі

В Україні подорожі залізницею не менш популярні, ніж у ЄС, але значно дешевші. За даними Держстату, у 2019 році залізничним транспортом скористались понад 1,5 мільярда пасажирів. Торік через пандемію коронавірусу залізниця мусила обмежити перевезення, хоча популярності не втратила. Лише за святкові дні (з 18 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року) поїзди далекого сполучення перевезли 1,3 млн пасажирів. Серед них 567 тисяч – на Захід.

На відміну від європейських країн, більшість потягів в Україні зі спальними вагонами (плацкарт, купе, люкс, СВ). Найдовші маршрути – «Маріуполь – Львів» (1044 км) і «Лисичанськ – Ужгород» (1182 км). У дорозі ці поїзди перебувають понад добу.

Водночас росте кількість швидких маршрутів. Інтерсіті+ сполучають столицю із найпопулярнішими напрямками, як-от: Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Дніпро, Київ – Костянтинівка тощо.

Квитки на українські потяги дешевші, ніж в Європі. Купе з Києва до Івано-Франківська обійдеться в 600-700 грн, а зі столиці до Харкова – менш як 500 грн. Доїхати з Києва до Одеси на Інтерсіті+ можна за 400-690 грн. Квитки можна купити в касах або ж онлайн.

Щоб зробити подорожі зручнішими, «Укрзалізниця» запустила додаткові сервіси для пасажирів. Тепер у швидкісних потягах Інтерсіті+, окрім традиційних снеків та напоїв у кафе, можна замовити ланч-бокси. «Укрзалізниця» пропонує на вибір пасажирам два варіанти: м’ясний та вегетаріанський. Обід коштує 140 грн і його можна замовити під час оформлення квитка.

Також у швидкісних потягах можна скористатись локальним Wi-Fi з доступом до 250 фільмів та передач. Крім того, нещодавно «Укрзалізниця» презентувала чат-боти у Viber і Telegram, через які можна придбати квитки на Інтерсіті+.

«З колегами з ІТ «Укрзалізниці», Visa та Middleware дали старт боту УЗ. Онлайн табло, повідомлення про платформу (відтепер не треба підкидати монетку, щоб вгадати до якого ж вокзалу в Києві прямувати – Центрального чи Південного) і дуже важливо – зручний формат зворотнього зв’язку по поїздках та вокзалах, який в реальному часі підхоплюється контакт-центром!» – прокоментував директор пасажирської філії «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

Спільні виклики і цілі

Попри, на перший погляд, різний розвиток залізниць в Україні та Європі, проблеми у них спільні. Це – зношення покриття та обладнання, а також нестиковка колій між країнами. Через погане покриття потяги не можуть їхати швидше, а через поломки – блокують рух всієї системи. Так часто відбувається в Німеччині, де кожен 5-й потяг запізнюється. В Україні потяги рідше відстають від графіка, але самі локомотиви і вагони, на відміну від європейських, потребують значного оновлення.

Модернізація залізниці – один із пріоритетів транспортної стратегії Євросоюзу. І Україна підтримує цей тренд ЄС. Цього року вперше за роки незалежності держава інвестує кошти в осучаснення пасажирських перевезень залізницею.

«Вперше за роки незалежності в державному бюджеті України виділені кошти на придбання пасажирського рухомого складу і на електрифікацію окремих дільниць залізничної інфраструктури. Водночас ефективність використання цих коштів залежить не тільки від «Укрзалізниці», а й від злагодженої роботи багатьох органів центральної влади», – зауважив новий очільник УЗ Володимир Жмак.

«Укрзалізниця» планує закупити нові пасажирські вагони (зокрема, для перевезення людей з інвалідністю), а також електрифікувати залізничні ділянки Київ – Житомир, Київ – Черкаси, Київ – Васильків.

На думку експертів, реформи, які розпочав в «Укрзалізниці» Володимир Жмак, дозволять зробити пасажирські перевезення комфортними, швидкими і прибутковими, як у ЄС.

Центр громадського моніторингу та контролю

21.01.2021



Рівне-Ракурс №10 від 21.01.2021p. 
На головну сторінку