Тато йде в декрет.

Рівні права

Ухвалений закон визначає відпустку для догляду за дитиною до трьох років як рівне право кожного з батьків. Документ запроваджує новий вид відпустки – одноразову відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця.

Такою можливістю можуть скористатись: чоловік, дружина якого народила дитину, батько дитини, що не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але разом із нею проживає, бабуся, дідусь або інший родич, який фактично доглядає за дитиною.

Окрім цього, чоловіки, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, матимуть змогу просити про скорочення тривалості робочого часу за власний кошт.

«Тут йдеться про пільги, які існували раніше тільки для матері. Тепер батько буде сприйматися серйозніше при вихованні дитини та роботодавці будуть до нього ставитися з боку батьківства уважніше», – зауважує старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

Експерти підкреслюють, що закон виправив правову колізію, через яку досі чоловіки в Україні могли піти в декрет лише після того, як з нього вийде жінка. При цьому батько міг взяти відпустку тільки за умови наявності довідки з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу і більше не отримує допомогу. Завдяки новому закону ця бюрократія пішла в минуле, і обидва батьки мають рівне право на декретну відпустку – незалежно один від одного.

Як у Європі

Досі декрет для чоловіків у нашій країні був досить рідкісним явищем. Українці тільки вчаться рівноправності, тоді як у європейських державах це звична справа. Рівні права на декретну відпустку мають батьки у Франції, Іспанії, Португалії, Фінляндії, Литві.

Великих успіхів у цьому питанні досягли скандинавські країни. Так, у Швеції діють «батьківські квоти»: з 480 днів загальної декретної відпустки 60 днів зобов’язаний взяти батько дитини. Якщо чоловік в декрет не піде, родина не отримуватиме виплати. У Норвегії батьки дитини повинні обов’язково взяти по 10 тижнів відпустки, решту часу – розподілити між собою в будь-яких пропорціях.

Заохочують чоловіків йти у декрет також грошима. Наприклад, у Німеччині працює програма «батьківські гроші». Це щомісячна виплата, яка становить дві третини середньомісячного заробітку. Наприклад, ті, хто до народження дитини заробляв 2100 євро на місяць, на період декретної відпустки отримують 1400 євро на місяць. Такі виплати нараховуються протягом року після народження дитини та не обкладаються податками.

Звичайно, до таких комфортних умов декретної відпустки, коли є достатньо часу і треба турбуватись про гроші, українцям ще далеко. Але ухвалений закон про рівні можливості – це перший крок.