Глухий кут: від дози до дози,

Поки жива була мати, Валентина не знала клопотів з дочкою. Бабуся любила єдину онуку і жила заради неї. Але трапилося нещастя - вона раптово померла. Жінка розгубилася - вона не звикла піклуватися про доньку. Нічого кращого не вигадала, як віддати її до дитячого садочка в цілодобову групу. Доньку забирала додому тільки на вихідні. А вдома у цей час збиралися веселі компанії. Гульки, зазвичай, закінчувалися аж під ранок. Заходячи до мами в кімнату, маленька Наталочка бачила її у ліжку з якимось дядечком, причому, кожного разу з іншим.

Через деякий час Валентина вдруге вийшла заміж. Її новий чоловік приїхав до міста у відрядження. Прожив у неї рік - і одного разу зник у невідомому напрямку, прихопивши все коштовне, що було в домі. З горя Валентина почала все частіше зазирати до пляшки - заливала горе.

Непомітно для матері Наталя дорослішала. П’яна мати викликала в неї огиду. Не раз і не два зі сльозами на очах просила її не пити, але даремно. Вчилася Наталка погано, до школи на виклики вчителів мама не з’являлася. У дев’ятому класі Наталя потрапила до компанії, з якою познайомилася на дискотеці. Друзі запропонували “курнути” - дали цигарку. Дівчина затягнулася - і відчула дивну легкість, ніби всі проблеми відійшли: немає п’яної матері, не бачить її друзів-п’яничок.

Так Наталя потрапила в тенета наркоманів. А мати ніби й не бачила, що коїться з донькою. На сполох почали бити вчителі. Завдяки їм вдалося врятувати дівчину - ще було не пізно. Відбулася серйозна розмова з матір’ю: не буде опікуватися дитиною - позбудеться материнських прав. На деякий час все ніби владналося. Наталка закінчила школу і майже одразу вийшла заміж за сусідського хлопця. Народила дівчинку.

Але нещастя, напевно, передаються за спадковістю. Під час ремонтних робіт на заводі загинув чоловік Наталі. У 18 років залишилася вдовою. Знову захотілося небуття. Знайшлася компанія. Тепер уже без наркоти вона жити не могла. Жила від дози до дози. Одного хлопця, який теж був наркоманом, привела додому і заявила матері: “Це мій новий чоловік”. Згодом Наталка народила хлопчика. Але ще в пологовому будинку лікарі зрозуміла, яка це “мамаша”, і хлопчика їй не віддали - передали у Будинок дитини. А їй було однаково, аби скоріше дістатися додому і вколотися.

Кінець цієї історії дуже сумний. Наталка з чоловіком потрапили до в’язниці за зберігання і збут наркотиків. Його засудили до семи років ув’язнення, її - до трьох. Валентина перенесла інфаркт. Налякавшись, що помре і залишить онуку напризволяще, перестала пити. Тепер клопочеться, аби взяти над нею опікунство.

Ця історія повністю реальна, тільки з етичних міркувань змінені імена.