Три двійки…

Якщо прогнози і гороскопи це річ невдячна, то розуміння, які виклики стоятимуть перед нашим суспільством в 2022 році визначити можна вже. Проблема перша – опалювальний сезон, а точніше – ціни на енергоносії. Проблема залежності України від імпортного газу, нафтопродуктів та вугілля не нова. Але стрибок цін на всі, без винятку, види пального в другій половині 2020 року для нашої економіки став шоком. Немає великого секрету в тому, що наша промисловість, в порівнянні з промисловістю європейською, на одиницю продукції витрачає більше енергії. На більшості підприємств обладнання старе, на його заміну традиційно в реального сектору України коштів немає. При нинішніх цінах на газ та електроенергію більша частина нашої промисловості є збитковою. За таких умов спрацьовує перше правило капіталізму – метою роботи є прибуток. Робота в збиток є неприпустимою. Тобто, значна частина працюючих підприємств змушені припинити виробництво, або різко підняти ціни на свою продукцію. Звісно, це і безробіття, яке збільшиться, і втрата ринку для вітчизняних товаровиробників, бо на відміну від нас, у більшості розвинених країн є механізм компенсації для промисловості у випадку стрімкого подорожчання тепла та електрики. На жаль, що робити в такій ситуації в Україні – схоже, влада не знає. Грошей для компенсації збитків реального сектору немає. Дешевого газу та електрики теж. Якщо на світових ринках сировини не станеться дива, а шанс на це мізерний, ми вже навесні будемо мати серйозні проблеми в економіці.

Друга проблема є продовженням першої – інфляція. Тобто подорожчання продуктів та послуг. Тут все просто. Якщо реальний сектор і галузь ЖКГ отримують енергоносії по «ринкових цінах», то вони просто вимушені свої витрати перекладати на нас – споживачів. Тобто, наші доходи повинні зростати, але за умови падіння промисловості доходи населення зростати не можуть. Тож проблема бідності, яка в нас завжди була актуальною, стане ще більш гострою.

З іншого боку – ми сьогодні країна, яка здебільшого продає на світових ринках сировину, і тому ажіотаж на ринках енергоносіїв має всі шанси перекинутись на ринки зерна та металів, і тут є шанс нашій економіці відіграти втрати. Наскільки – це вже інше питання.

В цілому ж, виклики, які сьогодні ми бачимо, вимагають від нашої центральної влади дуже грамотних виважених дій. Надія, що проблема якось сама собою вирішиться, в таких складних для усього світу умовах, як сьогодні – не спрацює….