Як працюють гормони стресу?

Вихід на «золоту середину» – рівень достатнього тиску, який би стимулював розумову активність, але не зношував тіло та розум – є метою багатьох людей, психологи кажуть, що ви можете навчити свій мозок навмисно досягати такого стану.

Але починати треба з розуміння ролі, яку під час стресу в організмі грають адреналін та кортизол. Отже, ось що вам потрібно знати.

Адреналін та кортизол

Коли ваше тіло відчуває загрозу, в крові відбувається різкий стрибок рівня адреналіну і кортизолу.

Адреналін прискорює серцебиття, збільшує кров’яний тиск і наповнює вас енергією.

Кортизол пригнічує функції, непотрібні в кризових ситуаціях, а саме роботу травного тракту та репродуктивної системи, посилаючи сигнали частинам вашого мозку, відповідальним за управління настроєм, мотивацію та страх.

На думку спортивного психолога і письменника Джаррода Спенсера, у вирішальних ситуаціях ці два гормони можуть змінити абсолютно все. Він каже, що стрес може сильно загострити увагу. Ось чому терміни та часові рамки так ефективно впливають на продуктивність праці людини: кортизол підвищує середній рівень продуктивності, а адреналін дає вам необхідну енергію для покращення фізичних та розумових здібностей.

Палиця з двома кінцями

У той же час, збереження розважливості під час стресу може виявитися непростим випробуванням, у чому винні вже згадані вище два гормони. Тренер з розвитку розумових здібностей Грейам Бетчарт пояснює: «Ваше тіло переходить у режим виживання, хоча у 99,9 % випадків ні про яку загрозу життю не йдеться. Ви можете просто розмовляти із колегою, але раптово – бум! – і ви вже опинилися у цьому обмеженому та первісному стані. Вся річ у наших давніх, уроджених інстинктах».

Якщо ви не можете знайти спосіб впоратися зі стресом, то тим самим піддаєте тіло надмірному впливу адреналіну та кортизолу. У довгостроковій перспективі хронічний стрес підвищує ризик розвитку стану тривожності, депресії, появи мігрені, безсоння, проблем із травленням, пам’яттю, уважністю та інше.

Стратегії поведінки під час стресу

Люди мають вбудований механізм управління стресом. Йдеться про здатність глибоко дихати. Психолог Луїза Сільвія стверджує, що глибоке дихання допомагає налагодити роботу кардіореспіраторної системи (збалансувати серцевий ритм, кров’яний тиск та дихання), що, у свою чергу, сприяє збереженню здорового глузду у стресових ситуаціях.

Грейам Бетчарт вважає, що у довгостроковій перспективі ви можете навчити свій мозок використовувати позитивні сторони стресу, ігноруючи при цьому його негатив. Так, він пропонує використовувати його улюблені методи.

Медитувати – це тренує ваше дихання та здатність зберігати здоровий глузд у складних ситуаціях.

Уявляти, як ви долаєте перешкоду – це дозволяє не забувати, що стресові фактори не загрожують вашому життю.

Позитивне спілкування із собою – мотивує старанно та постійно працювати над керуванням своїм стресом.

Щоденна практика кожного з наведених пунктів допоможе вам переосмислити саму природу стресу. Бетчарт каже: «Стрес – це енергія, чи не так? Якщо енергія вам не потрібна або ви не справляєтеся з нею, це призводить до негативних наслідків. А людина, яка розуміє, як перетворити свій стрес на корисну енергію чи можливість, вже має величезну перевагу. Але вам потрібно тренуватися, інакше стрес вас переможе».

Статті призначені лише для ознайомлювальних та освітніх цілей і не замінюють професійні медичні консультації, діагностику або лікування. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем з будь-яких питань, які можуть виникнути у вас про стан здоров’я