Наступ на свободу слова?

На переконання самих представників партії, ця подія неординарна. Печерський суд Києва завжди дивував українців своїми нестандартними рішеннями, однак цього разу перевершив всі сподівання. Заборонив недобросовісну рекламу щодо Тимошенко, хоча згідно з ЗУ така реклама не дозволяється для розміщення в принципі.

Думка рівненських журналістів була різною. Одні говорили, що це прояв тоталітаризму з боку Тимошенко, можливість зайвий раз нагадати про себе і свій вплив у державі. Інші - що Тимошенко зробила цей крок зопалу. Переконана, що вона, як розумний політик, це, по-перше - спланувала, а, по-друге - чекала саме такої реакції. І розрахунок був простий - некваліфікованість судочинної системи. Безперечно те, що в демократичному суспільстві подібне рішення просто неприйнятне.

- А чи добросовісно з боку керівника уряду по відношенню до народу витрачати понад мільярд гривень бюджетних коштів на соціальну рекламу, яка не відповідає дійсності? - запитувала у журналістів Алла Івойлова.

Ні, адже якщо повернутися до ухвали, то виходить, що цей документ забороняє і самому уряду розміщувати рекламу, на кшталт “Вона працює”, оскільки вона також не відповідає дійсності.

Постає питання: чому ухвала не стосується роботи уряду в цілому, а лише діяльності Тимошенко? Адже таким чином будь-хто із пересічних українців може звернутися до суду і заборонити писати про себе. І як можна тепер готувати матеріал об’єктивно, якщо правду писати не дозволено? На думку спадає одне - це лише привід, щоб відвернути увагу країни, і журналістів зокрема, від більш важливих нюансів у державі.