Оце напилася!

Ця пригода сталася давно, коли моя мама навчалася в інституті, з її сусідкою по кімнаті. Як відомо, від сесії до сесії живуть студенти весело, але коли приходить пора складання іспитів, то розпочинається справжнісінький аврал. Непереливки в цю “гарячу” пору було і Галині – вродливій дівчині, яка щоразу бігала на побачення то до одного, то до іншого залицяльника, а більшість вільного часу проводила на танцях. Тож, щоб надолужити все згаяне за мінімум часу, Галя ночами сиділа над підручниками, п’ючи каву то з сіллю, то з перцем…

Одного разу посеред ночі дівчат розбудив пронизливий лемент.

Увімкнувши світло, вони побачили таку картину. Галя сиділа... в тазу й, обома руками тримаючись за віник, видавала звуки, схожі на ті, якими первісна людина відганяла від себе тиранозавра чи шаблезубого тигра.

Насилу заспокоївши подругу, дівчата вирішили з’ясувати, що ж сталося. А було все так. Втомившись від “зубріння”, Галя вирішила лягти спати. Але коли вимикала світло, їй примарилися якісь тіні, які загрозливо підкрадалися з кутків до ліжка. Дівчина намагалася не звертати на страхіття уваги, та шлунок дав про себе знати. Думала перетерпіти, але фізіологічні потреби виявилися сильнішими за страх. Обережно, навшпиньках, не вмикаючи світла, дівчина підійшла до дверей і… раптом хтось збив її з ніг, а на груди накинулася якась жахлива істота, напевне, чорт. А насправді вона ненароком стала у таз, а нечистою силою виявився віник, який стояв за ним і впав.

Сесію Галя здала на бажані трійки та одну четвірку. І з тих пір принципово не п’є каву.

Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

	№237 від 27.04.2006p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477