На чорний, чорний бурштин

Дискусії були бурхливими, однак ясності, як виводити з “тіні” бурштинову галузь вони не додали. Особливої пікантності цій події надала інформація отримана від УМВС в Рівненській області: 10 березня близько 16 години під час припинення факту незаконного видобутку бурштину у Дубровицькому районі постраждали семеро правоохоронців. Сорока міліціонерам довелося протидіяти двом сотням бурштинокопачів.

Подія сталася під час проведення комплексного відпрацювання території району з метою припинення фактів незаконного видобутку бурштину-сирцю. В урочищі “Кукля”, поблизу села Великі Озера, правоохоронці виявили осіб, які видобували бурштин. Коли міліціонери намагалися припинити незаконну діяльність, зловмисники раптово кинулися до них з палицями та іншими підручними предметами. Внаслідок цього семеро правоохоронців отримали тілесні ушкодження у вигляді забоїв, гематом та саден, а також пошкоджено два службових автомобіля.

Тобто, поки державні мужі обговорюють майбутній закон, правоохоронців банально б’ють, добре, що хоч не стріляють... Що робити в такій ситуації і які перспективи приведення видобутку бурштину хоч до якогось ладу, автор попросив розповісти в одного з експертів, який добре знає стан справ. Експерт погодився розповісти на умовах анонімності.

- Насправді навколо видобутку бурштину є дуже багато міфів. Головний з них – люди незаконно “копають бурштин”, бо на Полісі не має роботи. Так, проблема з працевлаштуванням у Північних районах є. Однак ситуація по всій області приблизно однакова, але ж мешканці Дубенського чи Гощанського районів незаконним промислом не займаються. Тобто, головною причиною бурштинокопання є можливість швидко збагатитися. Міф другий – копачі-нелегали багато не заробляють. В середньому за день, власник мотопомпи може намити бурштину на 500 доларів. Багато це чи мало – кожен може порівняти це із середньою зарплатнею по області. Міф третій – в усьому винен криміналітет. Не секрет – незаконний видобуток бурштину існував в нас десятиріччями. Весь цей час його “кришували”. Тобто, без дозволу ніхто з селян цим займатися не міг, а якщо ризикував, то швидко цю “самодіяльність” припиняли. Після революції система була порушена, правоохоронні органи виявилися дуже послабленими, і всі бажаючі почали копати бурштин без обмежень, тим більше, що ціна цього каменю на світовому ринку суттєво зросла. Міф четвертий – не можливо видобувати бурштин легально. Дійсно, отримати всі потрібні документи вкрай важко, але на Рівненщині є кілька підприємців, які змог-ли це зробити. Що стосується дискусії по майбутньому закону, то думаю дискусіями все і закінчиться. Проблем тут декілька. Є діючий закон “Про Надра” (не плутати з одноіменним банком), в якому всі корисні поклади є власністю держави. Якщо зробити виняток для копачів бурштину, то потрібно дозволяти працювати приватникам по видобутку інших корисних копалень. Не думаю, що парламент на це піде. Далі, хтось мусить давати дозвільні документи на здійснення цих робіт. Якщо не держава, то тоді залишаються органи місцевого самоврядування. Які – сільради, райради чи облрада? Кому б не делегували такі повноваження, без конфліктів та зловживань не обійдеться. Навіть якщо вдасться оминути ці “підводні камені”, залишається маленьке питання – за право видобувати бурштин потрібно буде платити податки в бюджет, чи захочуть “копачі” це робити?

- Що ж робити? Є цивілізований вихід. Спростити до мінімуму схему отримання документів на право видобуток бурштину і запропонувати охочим місцевим жителям створювати фірми, отримувати документи, працювати на відведених ділянках, платити податки і нікого не боятися.

- А буде так?

- Навряд. Скоріше за все, копачі будуть працювати в “тіні”, влада з ними буде “боротися”, депутати “проштовхувати” закон. Тобто все залишиться як є, допоки не закінчаться запаси бурштину на нашому Поліссі.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: