Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №923 від 25.07.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс житейський

Майже сім років тому…

Майже сім років тому…

Жінка тихенько плакала, сидячи на краю ванної у ванній кімнаті. Вона навіть не намагалась стримати своїх сліз, що струмками стікали її обличчям, а потім спадали з підборіддя на поділ довгого яскраво-зеленого халата. В руках вона тримала вузьку білу смужку. В голові роїлося купа думок і запитань, відповіді на які вона не знала:

А може мені привиділось? Може й не було ніякого знаку про другу червону поділку?.. Та ні! Ніби ж була якась ледве помітна тінь. Точно! Зразу ніби хотіло щось проявитися. Тільки воно чогось заховалося вглиб цієї смужечки…

Страшенний розпач і невимовний біль володіли жінкою. Вона була засмучена, як ніколи в житті. Подумки вона зверталася до Бога, до Життя:

Як же так?.. Чому саме зі мною так сталося?.. Я стільки всього пережила, через таке пройшла...

В її пам’яті мінялися, як кадри з діафільму, картинки недавно пережитого. Пригадалися безкінечні аналізи, два місяці тому перенесена лапароскопічна операція, болючі гормональні уколи в живіт, упрошування лікарки продовжувати далі після її категоричного «нет, я боюсь продолжать дальше, чтоб не навредить тебе, – это большой риск для твоего здоровья…»

Цього не може бути! Я ж точно знала, що цього разу все буде добре… Я ж була впевнена, що я вже не одна… Я ж відчувала, що в мені живе ще зовсім-зовсім крихітне, невидиме поки що ні для кого, майже зовсім невагоме, але таке яскраве і необхідне для мене нове Життя…

Так, я розумію, ймовірність завагітніти не дуже висока – інакше за ці роки вже б народилось дитя, а може вже і не одне… Але ж я точно знала, що все буде добре… Я ж це відчувала…

Іншого разу прийдеться довго чекати. Гроші зараз на нулі, тому друга спроба буде не скоро… Та й постійно відпрошуватися з роботи… Все! Сил більше ніяких немає!..

– Боженько, ти ж знаєш, що в нас вже немає ніяких грошей! А як же дитинка? Як наша найбільша мрія? – з добре відчутним стражданням в голосі промовила жінка, ніби перед нею стояв Той, до кого вона зверталась.

Вона відчувала себе такою спустошеною і безсилою, ніби суха бадилинка, що от-от зламається від сильного безжального подиху вітру у великому безкрайому засніженому полі. Вона так плакала, що, здавалося, тим сльозам не буде кінця. І якби не ніч, якби не тиша навкруги, то, здавалося, вона б кричала у всю горлянку на весь світ… Навіть з вулиці не було чути ніяких звуків – ні шуму транспорту, ні гавкання собак. Все ніби завмерло… Ніби слухало цю страшенну життєву трагедію. Жінка зі своїми думками в цей момент ніби стала центром всесвіту…

Вона глянула на годинник, що висів на стіні в коридорі навпроти відкритих дверей ванної кімнати. Цей годинник своїм чітким відбиванням такту руху стрілки повернув жінку в реальність. Стрілки показували всього 15 хвилин на п’яту ранку.

Ще дуже рано. Потрібно заспокоїтись і ще трохи поспати. Скоро продзвенить будильник. Як же не хочеться йти на роботу…

Жінка вмилася холодною водою з крана, промокнула обличчя м’якеньким жовтим рушником, вимкнула світло і пішла у спальню. Вона залізла під ковдру і відчула в потилицю теплий подих чоловіка, який мирно спав. Він крізь сон ніжно обійняв її. Це трохи заспокоїло жінку і за мить вона вже спала.

Ранок. У вікно заглядає сонечко. В кухні весело шкварчить жарена яєчня, запах якої вперемішку з ароматом свіжозвареної кави смачно розповсюджується по всій оселі.

– Оксанко, і що це означає? – обережно запитав у дружини Юрій, закриваючи двері ванної кімнати. В руках він тримав білу тест-смужку.

– Та нічого! – швидко відповіла жінка. Через якусь мить вона вже продовжувала далі. – Тобто, ніби все нормально… Вночі було видно ще одну червону поділку. Правда, вона була не такою чіткою, як ця. До ранку вона десь зникла… – з ледь помітною посмішкою промовила Оксана.

Вона йому не зізналась. Не розповіла про пережиті нічні роздуми. Про розпач і про біль… Більше того, вона ніби сама повірила у свій обман. Повірила в те, у що так їй хотілось вірити…

Пройшло ще кілька днів.

– Гінекологічне відділення слухає, – беземоційно сказала жінка завчену фразу, піднявши слухавку телефону.

- Доброго ранку! Аеліту Борисівну можна до телефону? – запитала Оксана, стоячи в коридорі квартири біля вішалки, на поличці якої стояв телефон.

– Вона зараз на прийомі. В неї пацієнтка, – так саме сухо відповіла жінка на тому кінці проводу.

– Ну будь ласочка! Я Вас дуже прошу. Це важливо.

– Добре. Зараз. Почекайте.

Пройшло ще кілька хвилин.

– Алло. Я Вас слушаю.

– Доброго ранку, Аеліто Борисівно, це Оксана. Я тиждень тому робила тест…

– И как? Позитивный результат? – з відчутною радістю в голосі запитала лікар.

– Так… Ніби так. – швидко виправила себе Оксана.

– Первая хорошая новость за сегодня! Приезжай завтра. Я тебя запишу. Сдадим кровь на анализ, чтобы точно подтвердить.

Пройшов один день. Потім має минути ще один – найдовший в житті жінки. Завтра вона почує результат. Її хвилюванню не було меж. В голові снувало тільки одне питання… А в серці ледь жевріла надія:

Може все ж таки є чудеса на світі?.. Може саме зі мною станеться таке чудо?.. Як же дочекатися до завтра?..

* * *

Оксана за своїми спогадами не помітила, як її донечка тихенько сопіла. Жінка посміхнулась сама до себе, пригадавши, яка вона була щаслива, коли лікар повідомила про те, що вона вагітна. І це сталося в день її народження. Життя подарувало їй найкращий у світі подарунок – донечку! А вона ж знала! Вона вірила!

Вона все робила правильно: уявляла, як її мрія здійснюється. Поетапно. Точно і яскраво уявляла себе і своє Чудо – свою дитинку!

Пригадалось і те, як лікар попереджала, що виносити дитину – набагато важче, як завагітніти. Але Оксана вже ніби не чула цих слів. Вона вже, як досвідчена, знала, що все буде добре. Просто потрібно ще зовсім трішечки прожити… Прожити щасливо. І вірити в те, що все буде добре…

– Чудеса є, вони – поряд з нами. Чудеса – це ми самі! Просто потрібно вірити… І ти, моя кохана дівчинко, найкращий доказ цьому. Ти – моє найбільше ДИВО!.. – тихенько, але з відчутною впевненістю в голосі промовила Оксана, поправляючи ковдру малої.

P.S. Ніколи не втрачайте віри! Вірте, не дивлячись ні на що. Потрібно так мріяти й бажати, ніби ця мрія і її здійснення настільки нам необхідні, як «під водою дихати». Потрібно точно знати, чого ти хочеш, без цього ти не можеш і ти все зможеш. Ось де схована кнопка здійснення наших мрій… Саме такі мрії не можуть не збутися!

25.07.2019Оксана ЗАГРАНЮК


Переглядів: 1782

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1166 від 24.04.2024p.
¤ 
Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Цей первинний матеріал використовуватимуть для лікування травм спинного мозку. Про це на своєму Telegram повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш....

¤ 
У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

П’ять громад Рівненської області візьмуть участь у загальнонаціональному проєкті ЮНІСЕФ «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». Це Гощанська, Рівненська, Костопільська, Радивилівська та Вараська....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21240)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17372)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14594)
• Допомога під час карантину [967] (14514)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14349)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14168)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14040)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (14014)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (14006)
• Живи до ста! [965] (13987)
• Бюджет і ми… [965] (13923)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13921)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13790)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13696)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13695)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13638)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13253)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13223)

ТОП-15 свіжого номера:

• Збільшено грант для Рівного від корпорації НЕФКО (572)
• Як шкіра може розповісти вам про здоров’я серця? (64)
• Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані (63)
• Три простих напої для профілактики тромбозу (62)
• Зіткнення автомобіля з велосипедом (62)
• У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей (62)
• Чому темніє в очах, коли ви встаєте з ліжка? (61)
• Прості способи знизити кров’яний тиск (61)
• Переходив дорогу і потрапив під авто (60)
• У Березному в ДТП постраждав неповнолітній пішохід (58)
• У трьох закладах Рівненщини можна отримати безоплатну медичну допомогу при інфаркті (57)
• П’яний водій збив пішохода (57)
• Переправляв за кордон чоловіків з «інвалідністю» (57)
• Постачали наркотики до колонії (56)
• У Вараському районі загинув мотоцикліст (54)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"