Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1003 від 19.02.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2025p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Липень 2025p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс житейський

Закохане містечко

Закохане містечко

У містечку була музична школа, тут вона вчила дітлахів грати на фортепіано.

Аделаїда Генріхівна. Незвичне ім’я для маленького західноукраїнського містечка. Колись давно тут жила її родина. Вона ж народилась далеко звідси. Ніколи не думала, що оселиться у звичайній хатині з ганком, садком і клаптиком городу, на якому вирощуватиме лише квіти. А свою розкішну квартиру у великому місті просто зачинила. Кілька разів поривалася повернутися назад, у свою стихію. Але щось стримувало…

Вона не любила розповідати про своє життя. Нікого не кликала в гості. І сама нікуди не ходила. Разом із самотою теплими ранками смакувала на ганку запашною кавою, увечері – м’ятним чаєм. У зимові вечори грала на фортепіано. Бувало, таку ніжно-сумну мелодію, що навіть сусід Михасько, який водив давню дружбу з оковитою, прислухався, і пускав невинну сльозу.

– Ех, – промовляв, – витираючи очі облізлою крілячою шапкою. – Ех…

Вона любила після роботи заходити до старої дерев’яної церковці. Сивий, старенький священник завжди кивав їй головою. У нього були дуже добрі очі. У неї тепліло на душі.

Містечко знало, що вона поховала єдиного сина-підлітка. І не пробачила зради чоловікові, який закохався у молоденьку секретарку.

Чоловік Аделаїди був людиною достойною, так завжди говорив про себе, і багатою, тому скандалу не хотів. Вони розлучилися тихо. Аделаїда залишилася з квартирою і чималим статком.

Колишній чоловік інколи телефонував. Вона ніколи не кидала слухавки. Вони зустрічалися двічі на рік біля синової могили – у день народження і смерті. Він повертався до молодої дружини, вона – у маленьке далеке містечко.

Подруги просили повертатися додому. Відтоді, коли Аделаїда перебралася на кінець світу, так вони називали містечко, минуло чотири роки. Колишній чоловік у телефонних розмовах радив те ж саме. Відповідала:

– Можливо, повернуся скоро.

Хоча, направду, не знала, коли це буде.

Містечко сумувало, коли Аделаїда їхала. Воно ревнувало її до великого міста. І чекало повернення.

… Цієї ночі сон до Аделаїди не йшов. Уже випила два горнятка м’ятного чаю. Переглянула фільм. Передумала багато всього. Аж під ранок вдалося заснути. Приснився Сашко, син. «Мамо!» – мовив голосно, що Аделаїда аж стрепенулася у сні. Сашко кудись кликав її. Вона йшла услід. Хотіла взяти сина за руку, але не могла. Здавалося, її рука впирається у невидиму стіну. Вони прийшли на цвинтар. І раптом Сашка не стало…

…Аделаїда не могла дочекатися канікул. Сон не давав спокою. Сашко її кликав. Вона повинна поїхати на могилу.

Дорогою з роботи зайшла до старенької церковці. Сивий священик кивнув головою. Глянув добрими очима. Поправив свічечку, що схилившись, плакала бурштиновими слізьми. Аделаїда поставила й свою свічечку…

…Квартира зустріла тишею. У попередньому житті тут було весело: приходили їхні з чоловіком друзі, Сашкові однокласники. А в нинішньому – надто багато тиші. Аж у вухах ріже…

Аделаїда купила квіти і футбольного м’яча. Сашко мріяв стати футболістом. Вона завжди клала на могилу м’ячі. Їх хтось забирав.

– Ти кликав мене, синку, і я приїхала, – шепотіла. – Може, я справді повинна повернутися додому?

Неподалік, біля могили, встеленої прив’ялими квітами, стояли двоє дівчаток. Старша обіймала меншу за худенькі плечі й витирала сльози. Аделаїда підійшла ближче, глянула на фото на могильній плиті…

– Мартуся?!

Діти озирнулися на незнайомку. Марта. Аделаїдина однокласниця. Її всі кликали Мартусею. За добру і веселу вдачу. Аделаїда знала, що Марта закінчила медичне училище. Що майже перед заміжжям її залишив наречений. Пізніше народила доньку. Виховувала сама. Потім народила вдруге. Без заміжжя. Ніхто не знав батьків дівчаток. Мабуть, Марта забрала цю таємницю з собою…

– Це – ваша мама? – запитала у дівчаток.

У відповідь кивнули головою.

– А я – однокласниця вашої мами.

Маринка, старша донька Марти, розповіла, що маму поховали тиждень тому. Тепер вона з сестричкою Людочкою залишилася з бабусею Тетяною. Але бабуся після похорону потрапила до лікарні. У неї хворе серце. До бабусі нікого не пускають. Тітка Надя, сусідка, щовечора приходить до дівчаток і залишається з ними на ніч, аби не боялися.

– Уже обід. Ходімте, я вас нагодую. А потім підемо в лікарню і запитаємо про здоров’я бабусі Тані. Я знаю її. І я зможу залишитися з вами ночувати. А хочете, можемо піти до мене.

Дівчатка переглянулися.

– А тітка Надя?

– Ми її попередимо.

У лікарні Аделаїда дізналася, що в Мартусиної матері з серцем зовсім зле. А сусідка Надя бідкалася, що буде з дітьми, коли, не доведи Господи, не стане ще й Тетяни…

– Можете зайти, – мовив лікар до Аделаїди, – але, будь ласка, лише на кілька хвилин.

Тетяна Олексіївна упізнала однокласницю своєї доньки:

– Аделька… ти не знаєш, як мої дівчатка?

– Не хвилюйтеся, вони в мене. Все гаразд…

З лікарні Аделаїда поверталась з тяжким серцем. Прогнози лікаря були зовсім невтішні.

…Маринка з Людою спали. Аделаїда переглядала свої альбоми з фотографіями. Перший клас. Діти дивляться в об’єктив фотоапарата серйозно, лише у Мартусі усмішка – від вуха до вуха… А ось маленький Сашко з величезним надувним м’ячем. А тут… похорон…

…Аделаїда уперше після розлучення сама набрала номер телефону колишнього чоловіка:

– Привіт. Маю до тебе справу. Я хочу удочерити двох дівчаток. Допоможеш?

…Вона поверталася до містечка, щоб розрахуватися з роботи. Аделаїда не мала наміру продавати хату. Вона привозитиме туди дівчаток на канікули, аби дихали свіжим повітрям, ласували, купленими у сільських бабусь ягодами, молоком, сметаною… Вони ходимуть до парку і лісу. А вечорами смакуватимуть запашними чаями, аби добре спалося.

Коли залагодила справи на роботі, а з сусідами домовилася, щоб наглядали за хатою, пішла до старенької церковці. Сивий священик кивнув головою. Глянув добрими очима. І, здавалося, усміхнувся. «Треба буде привести сюди дівчаток», – подумала.

…Маленьке містечко плакало теплим дощем. Воно буде сумувати за шаликами і капелюшками цієї дивної жінки. За її музикою. За ароматом м’ятного чаю. За цокотом високих підборів по старій австрійській бруківці. І чекатиме, як годиться закоханим…

Аделаїда повернула ключа у дверях. Містечко зітхнуло громовицею…

19.02.2021Ольга ЧОРНА


Переглядів: 1542

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1225 від 01.07.2025p.
¤ 
Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Початок літа вже традиційно є «дитячим». Це не дивно, оскільки закінчується навчальний рік у школах і починаються літні канікули.

Найкращого часу для дитячих розваг важко знайти. На жаль, саме дитячих літніх заходів в нас проводиться, на думку автора, замало, і це погано. Діти найбільше потребують позитивних емоцій, особливо в такий важкий час. Але є люди, які постійно працюють для того, аби малечі та підліткам влаштовувати святковий настрій. І роблять вони це дуже вдало....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (23332)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (19271)
• Допомога під час карантину [967] (16402)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (16168)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (15898)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (15789)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (15746)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (15712)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (15706)
• Живи до ста! [965] (15596)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (15545)
• Бюджет і ми… [965] (15473)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (15411)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (15373)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (15197)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (15152)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (14985)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (14852)

ТОП-15 свіжого номера:

• «Це відзнака всього народу України», – Кличко у Франкфурті отримав престижну премію за права людини (1185)
• ChampionCasino — Ліцензована Платформа для Українських Гравців (1145)
• Група «Гюрза» отримала чергову автівку для бойових завдань від волонтерів «Української команди» (1099)
• Віталій Кличко передав допомогу від столичної громади двом військовим підрозділам – понад 2300 дронів та системи РЕБ (938)
• Вартість манікюру: що входить у послугу та як не переплатити (316)
• Як знайти якісні курси англійської мови: універсальні поради для вибору (297)
• Ексклюзивний Верифікаційний Бонус ChampionCasino - Дізнаємося Деталі (271)
• Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…» (232)
• Векторна чистка зубів щадний спосіб догляду за яснами (141)
• Ремонт квартир під ключ: переваги та особливості (128)
• Бізнес англійська чому це ключ до міжнародної кар'єри (127)
• УДАР запропонував законопроєкт, який захищає демократію на рівні місцевого самоврядування (123)
• У Рівному консультуватимуть фахівці Інституту серця МОЗ України (111)
• Віталій Кличко передав на фронт ще 2400 дронів та 5 вантажівок (100)
• Ліцензована платформа ChampionClub — Надійний Оператор Ігрових Розваг (32)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2025 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"