Найнебезпечніші аеропорти світу

Дивлячись на фото злітно-посадкової смуги цього гірського містечка, хочеться відразу віддати аеропорту Куршевеля титул самого моторошного в світі. Коли дізнаєшся, що довжина смуги дорівнює 525 метрів, на ній є западини і тут немає курсо-гліссадної системи, що допомагає пілотам при посадці, бажання сюди не потрапляти посилюється. Але насправді не все так страшно: в Куршевелі не сідають великі літаки, а для дрібних такої смуги більш ніж достатньо. Хоча виглядає все це дійсно страшнувато.

Нарсарсуак (Гренландія)

Нарсарсуак – головний міжнародний аеропорт Гренландії, і всі 160 жителів однойменного поселення так чи інакше пов’язані з прийомом і відправкою повітряних суден. Очікувати від острова з суворим кліматом і мізерним населенням комфортного та естетичного аеропорту – абсурд. З довжиною смуги тут все в порядку, але небезпека полягає в оточуючих аеропорт фьордах, пролітаючи поруч з якими легко потрапити в сильну турбулентність. До того ж перед злітно-посадочною смугою – вода, відразу за нею – гора. Взимку все здається ще небезпечніше.

Агатті (Лакшадвип, Індія)

Серед 36 коралових островів Лакшадвип (інша назва – Лаккадіви) тільки 11 населених, а аеропорт вдалося побудувати і зовсім на одному – на острові Агатті. Та й то, довжини на ньому явно не вистачає, а недосвідченим льотчикам краще сідати де-небудь в іншому місці. Злітно-посадкова смуга обмежена відстанню в 1219 метрів, а далі – океан. Місцева влада роздумує над проєктами щодо збільшення довжини, але поки сідати тут дійсно дуже небезпечно.

Паро (Бутан)

У світі знайдеться лише десяток пілотів, у яких є необхідний рівень кваліфікації для посадки в аеропорту Паро з довжиною злітно-посадкової смуги менше 2 км. Навколо міста громадяться гори заввишки до п’яти тисяч метрів, на схилах яких ростуть високі дерева, і перед посадкою літак акуратно лавірує між цими громадинами. Не дивно, що переважна більшість туристів відправляється в Паро заради місцевих буддійських храмів – після такого екстремального польоту потрібно знайти гарне місце для медитації і заспокоєння нервів.

Мадейра (Португалія)

Популярний серед туристів португальський острів поблизу берегів Африки зустрічає туристів вельми небезпечним приземленням. Злітно-посадкову смугу на Мадейрі продовжили майже до 3 км, але головна проблема була не в ній, точніше не тільки в ній, а ще в маневрі, який здійснюють пілоти при посадці. Деякий час літак іде прямо на гору, а потім різко йде вправо в напрямку смуги. Щоб уникнути паніки в ілюмінатори при посадці рекомендується не дивитися.

Аеропорт Тонконтін (Тегусігальпа, Гондурас)

По-перше, аеропорт розташований в долині серед гір. По-друге, він стоїть посеред міста. По-третє, приліт і виліт літаків йде через одну сторону. По-четверте, довжина смуги менше 2 км. По-п’яте, перед посадкою пілотам потрібно зробити різкий гак під кутом 45 градусів. Все вищеперелічене явно не підвищує безпеку польотів, але в Тегусігальпу продовжують регулярно літати великі літаки на кшталт 757-го «Боїнга».

Гібралтар

Коли територія держави всього 6,5 км2, потрібно бути готовим до нестандартних рішень стандартних проблем. У випадку з аеропортом, який розташований посеред міста, довелося влаштувати звичайнісінький переїзд. Тут теж використовується шлагбаум і світлофор, тільки виглядає все це більш переконливо, ніж в класичному залізничному варіанті. Автодорога посеред злітно-посадкової смуги додає роботи диспетчерам і дозволяє придумати купу дивовижних сценаріїв з появою автомобіля під колесами літака.

Бамда (Китай)

Самий високогірний аеропорт світу розташувався в Тибеті на висоті 4334 метрів над рівнем моря. Головна проблема тут навіть не височенні гори, а розріджене повітря, яке викликає дискомфорт у пілотів і пасажирів, і впливає на продуктивність двигунів. Через останній фактор довелося збільшити злітно-посадкову смугу до 5,5 км. Щоб посадка пройшла без проблем, пілотам потрібно бути максимально сконцентрованими і уважно стежити за показаннями датчиків.

Барра (Шотландія)

Аеропорт острова Барра Зовнішніх Гебридських островів – один з найбільш незвичайних у світі. Його унікальність у тому, що літаки сідають в бухті прямо на воду, на якій за допомогою дерев’яних жердин розмічені три злітно-посадочні смуги у формі трикутника. При цьому рівень води постійно змінюється через припливи і відливи.

Лукла (Непал)

Головна проблема аеропорту в Лукла – складний навколишній ландшафт. З одного боку злітно-посадкової смуги є прірва, з іншого – височіє гора, і все це на висоті майже 2860 метрів над рівнем моря. Аеропорт в Лукла – один з найближчих до Евересту, тому є популярною стартовою точкою для альпіністів, які вирішили підкорити найвищу гору планети. Здається, для тих, хто зважився на таку подорож, небезпечне приземлення в Лукла стане меншою з проблем.