Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1032 від 09.09.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"



  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
Липень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне

#Ракурс політики

Пристрасті довкола великого герба України

Пристрасті довкола великого герба України

У День Незалежності Верховна Рада схвалила у першому читанні президентський законопроєкт про великий державний герб. Попри 257 голосів «за», його розгляд супроводжувався суперечками і гучною критикою з боку опозиції. Уже зараз зрозуміло, що остаточно затвердити великий герб буде непросто. У другому читанні його має підтримати конституційна більшість – щонайменше 300 депутатів. У чому головна проблема великого герба і навіщо він взагалі Україні? Думки експертів дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Історія великого компромісу

Ідея великого герба з’явилась ще в 90-х роках. Тоді ухвалення Конституції України було під загрозою. Як стверджують очевидці, положення про великий герб прописали як компроміс, щоб комуністи, які мали більшість у Верховній Раді, погодилися на голосування. Їм не подобався націоналістичний тризуб, і вони хотіли додати до нього радянські символи.

«В 1996 році, коли ухвалювалась Конституція, через комуністів та соціалістів ніяк не проходила стаття про державні символи. Щоб їм догодити, вигадали, що буде потім великий герб і буде їм серпів та молотків», – розповідає художник і геральдист Олекса Руденко.

Тож синій щит із золотим тризубом отримав статус малого герба, а великий домовились затвердити згодом. Конкурси на найкращий ескіз проводили у 1991, 1996 і 2001 роках. Щоразу проєкт не доходив до парламенту через критику геральдистів і відсутність достатньої підтримки у сесійній залі. Останній конкурс, який провели у 2020 році, мав ті ж проблеми. Переможцем став проєкт Олексія Кохана, на якому зображені лев та Архангел Михаїл, які тримають щит із тризубом, над ними – запорізький козак, що є обов’язковим елементом великого герба, згідно із Конституцією.

Однак зрештою цей ескіз до законопроєкту Володимира Зеленського не потрапив. Президент вніс на голосування зовсім інший проєкт зі левом, козаком та короною, який розкритикували ще більше.

Художні та політичні недоліки

Чому саме цей ескіз потрапив до президентського законопроєкту, достоту невідомо. Водночас геральдисти досить детально пояснюють його помилки і нагадують, що цей проєкт забракували ще на минулому конкурсі.

«Автори цього проєкту подавали свою роботу і на останній конкурс, але вона навіть не дійшла до третього відбору, бо не відповідає Конституції України і геральдичним нормам. За цей час автори нічого не змінили. Замість лева – якесь страховисько, одяг козака не відповідає. Але найбільше порушення – це корона. Вони її називають вінцем Ярослава Мудрого, якого ніхто не бачив. Це – фантазійна річ. У геральдиці корона означає монархічний устрій. А у нас до чого вона?» – обурюється голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.

Також експерти наголошують на іншій грубій геральдичній помилці. Обидва щитотримачі – лев і козак – наступають ногами на синьо-жовту стрічку, що є недопустимим топтанням по державних символах. У соцмережах також висміяли дві ліві задні лапи та кольорові пазурі лева, але, на думку експертів, це вже художні недоліки.

Попри все, основна претензія критиків не художня, а політична і стосується самої ідеї великого герба. Адже Україна майже 30 років використовувала тризуб як основний державний герб, і немає причин від нього відмовлятись. Чимало істориків та активістів вважають його досконалим державним символом.

«Що не так із «великим гербом»? Коротка відповідь – усе. З геральдичної, історичної, політичної, естетичної точок зору. Нині тризуб зараховують до трійки кращих гербів світу. Відтак – навіщо псувати? Тризуб – це великий герб України та великий символ для всіх українців. Таким він має і залишитися», – вважає депутат, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прихильники тризуба пропонують закріпити його офіційний статус і скасувати норму про необхідність великого герба.

Аргументи і сумніви захисників закону

Захисники президентського закону кажуть, що ухвалювати великий герб потрібно, бо це пряма вимога Конституції і воля першого президента Леоніда Кравчука.

«Леонід Макарович завжди переймався тим, що за 25 років ми так і не виконали вимогу статті 20 Конституції України та не схвалили великий Державний Герб. Адже тільки з прийняттям великого Державного Герба ми можемо закрити гештальт державних символів. І це було історичне прохання від першого президента до нинішнього. При цьому тризуб як був, так і залишатиметься основним і найбільш вживаним гербом нашої держави. Адже це та спадщина рівноапостольного князя Володимира Великого, яку ми повинні зберегти та примножити», – пояснює заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Крім того, прихильники закону запевняють, що навіть за умови ухвалення великий герб не витіснить тризуб. Його застосування буде обмежене лише винятковими випадками, зокрема на державних печатках, символах президента України, фасаді основних державних інституцій та за рішенням Національного банку на грошових знаках. Просто скасувати конституційну норму про великий герб не вийде, для цього потрібно проводити референдум.

За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, оскільки законопроєкт ухвалений тільки в першому читанні, у ньому ще можливі зміни. При цьому голова парламенту припускає, що до кожної правки потрібні будуть висновки геральдистів.

«Під час позачергової сесії 24 серпня, була можливість прийняти законопроєкт лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета. Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме. Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет», – коментує Разумков.

У дискусії навколо великого герба стає очевидно, що потужного об’єднавчого символу з нього не вийде. Чи варто ухвалювати його силоміць – залишається під питанням.

Центр громадського моніторингу та контролю

09.09.2021


Переглядів: 569

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1074 від 30.06.2022p.
¤ 
Ракетний удар по Рівненщині: четверо осіб загинули

Ракетний удар по Рівненщині: четверо осіб загинули

25 червня ракети рашистів влучили у об’єкти цивільної інфраструктури у райцентрі Сарни. Зруйновано станцію техобслуговування автомобілів з мийкою та ще один комплекс з ремонту авто. Частково пошкоджено також приватні будинки, розташовані неподалік....

¤ 
У Рівному запрацювала виставка знищеної в Україні російської техніки

У Рівному запрацювала виставка знищеної в Україні російської техніки

28 червня м. Рівне прокинулося із ворожою військовою технікою на майдані Незалежності, знищеною на передовій нашими військовими з Рівненщини та з оперативного командування «Захід»!...

¤ 
Прем’єр-міністр: «Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі»

Прем’єр-міністр: «Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі»

Уряд рекомендує розпочати навчальний рік у школах із 1 вересня. В університетах – з 15 серпня, за винятком перших курсів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 24 червня....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (15746)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (13982)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (11631)
• Допомога під час карантину [967] (11561)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (11420)
• Живи до ста! [965] (11101)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (11002)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (11002)
• Бюджет і ми… [965] (10939)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (10929)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (10922)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (10910)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (10825)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (10801)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (10780)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (10626)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (10362)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (10307)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як виживуть евакуйовані підприємства? (105)
• Пана кота з карамельним соусом (48)
• Як зробити з однієї пляшки гелю для миття посуду дві, і при цьому поліпшити якість? (48)
• З цим домашнім засобом ви забудете про мух, комарів та інших комах (47)
• Хитрощі для більш ефективного чищення килимів (46)
• Очищаємо мікрохвильовку у важкодоступних місцях за кілька хвилин (44)
• Прем’єр-міністр: «Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі» (41)
• Ракетний удар по Рівненщині: четверо осіб загинули (41)
• У Рівному запрацювала виставка знищеної в Україні російської техніки (39)
• Борна кислота – незамінний помічник в кожному будинку: (29)
• Варіанти нестандартного використання морозилки, які вирішать багато побутових проблем (28)
• Небезпека вживання фруктів для людей похилого віку (27)
• Якщо ваш кишечник не в порядку, вам може не вистачати цих важливих продуктів (27)
• Прості та ефективні способи відіпрати траву з джинсів (24)
• На Сарненщині викрили збувача гранат (23)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс