Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №451 від 03.06.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"



  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
Липень 2022p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне

#29 травня - День миротворця

Почесна місія - бути провісником миру

Почесна місія - бути провісником миру

Перші бойові дії підрозділів Збройних сил України на Балканах відбулися у липні 1992 року. З квітня 1994 року починається окрема сторінка бойової діяльності українських бойових підрозділів. 19 квітня до Сараєво прибув 60 окремий спеціальний батальйон ЗС України (УКРБАТ-2), який 24 квітня разом з оперативною групою 240 осіб, підрозділами ЗС Великобританії, Франції, Норвегії, Росії та Єгипту увійшов до зони активних бойових дій між сербськими та мусульманськими підрозділами в анклаві Горадже. Почесну миротворчу місію, у числі інших військових, ніс наш земляк, який нині працює інспектором центру пропаганди ГУ МНС України в Рівненській області капітан служби ЦЗ Микола ПРОКОПЧУК (на фото).

Його змужніння, як і тисяч інших юнаків Української держави, проходило у лавах Збройних сил України. Впевнений у собі, спортивний, міцної статури - він урочисто промовив Присягу на вірність рідному народові, на той час навіть не підозрюючи, що через якихось півтора-два роки потрапить у гарячу точку й під цілодобовим прицілом вишколених мусульманських стрільців виконуватиме завдання військових керівників із надання допомоги мирному населенню, яке стало заручником воєнних дій на території їхньої держави.

У грудні 1992 року Микола Прокопчук поповнив ряди Збройних сил України. Спершу проходив спеціальну підготовку на водія-механіка БТР-80 у Чернівецькій області. Через три місяці був переведений до війська спеціального призначення у Чернівцях. Навесні 1994-го командування оголосило про відбір кращих строковиків для виконання миротворчої місії на території Югославії, де на той час велися бойові дії між сербськими й мусульманськими загонами. До когорти кращих потрапив і Микола. Почалися рутинні будні в учбовому центрі з підготовки військ спеціального призначення для участі у миротворчій місії, який розташовувався у Бердичеві. Надлюдські фізичні навантаження, військова підготовка, стрільба з усіх видів зброї, термінова передислокація по декілька разів на тиждень, вивчення іноземної мови, складна медична та психологічна підготовки - це той неповний перелік, який змушував бійців спецпідрозділу і вдень, і вночі бути готовими виконувати на-вчально-бойові зав-д-а-н-ня. З юнаками працювали кращі психологи, мовознавці й лікарі Києва та Львова. Вони готували їх до зустрічі з ситуаціями, які нестимуть у собі загрозу, що подекуди межуватиме з каліцтвами і смертю.

Місця слабодухості і боягузтву не було

Отож, за результатами ретельного добору для участі у миротворчій місії на території Югославії, з батальйону Миколи Прокопчука потрапило лише троє чоловіків. У квітні, після тримісячної підготовки, о п’ятій годині ранку поступила команда приготуватися до вильоту. Військові автомобілі доправили бійців на Житомирський аеродром. Прокопчук по-трапив до першого складу. У повній бойовій готовності, зі зброєю, військовою технікою, кулеметами і спорядженням вони на військово-транспортному літаку вилетіли у напрямку Югославії. Довелося під час польоту робити вимушену посадку в Італії, ос-кільки можливості приземлитися на аеродромі у Сараєво не було: мусульманські військові невпинно обстрілювали літовище. Тільки після домовленості представників ООН з ворожими до сербського народу мусульманами, пілоти отримали “добро” на продовження польоту на Балкани та безперешкодне приземлення в аеропорті Сараєво.

- Нам про жорсткий обстріл аеродрому, на який прямував наш літак з бійцями та військовою амуніцією на борту, звісно ж ніхто не повідомляв, - каже капітан Прокопчук. - Про це дізналися значно пізніше. А про те, що ми майже на місці, стало зрозуміло відразу. Ще в ілюмінатор я побачив зруйновані будинки від бомбувань і обстрілів. Літовище охоронялося військовими інших країн. Після приземлення французи показали нам напрямок руху. Без скупчень, з інтервалом у 5-6 секунд ми дібралися до будівлі аеродрому. Вже тоді командир підрозділу запитав: чи, бува, ніхто не хоче цим же літаком повернутися в Україну. Він зауважив, що за це жодного покарання ні законодавством України, ні військовими статутами не передбачено. Звісно ж ніхто з бійців не відмовився від несення служби на території Югославії, адже місця слабодухості й боягузтву в українських військах не було.

В облозі у ворога

Спеціальний батальйон “УКРБАТ-2” знову був у дорозі. Непроста переправа Балканськими горами зайняла близько доби. На швидкості БТРи мчали у бік мусульманського міста Горажде. Перевали, серпантини, величезна ймовірність потрапити під бомбування й обстріл залишилися позаду. Бійців розмістили у триповерховій адміністративній будівлі колишнього заводу. Впродовж кількох днів тривали заходи й виснажливі роботи з убезпечення об’єкта: була виставлена охорона, копали траншеї, солдати наповнювали мішки піском і камінням й укріплювали стіни, виставляли кулеметні точки тощо. Для мирного населення українські ми-ротворці відразу ж роздали привезені продукти, їжу і ліки.

- Уже через декілька днів ми потрапили у неприємну пригоду, - продовжує Микола Миколайович. - Командири чети (військового мусульманського підрозділу) виставили нашому командуванню умову: якщо серби не заберуть важку артилерійську і танкову техніку та не перестануть блокувати місто Горажде, українські миротво-рці залишаться у заручниках. Ба більше - вони щоденно вбиватимуть одного з нас. Наступного ранку мусульманські снайпери вбили першого бійця: ним виявився наш земляк зі Здолбунова. Та відступати було нікуди. Як і годиться, ми несли службу: стояли на посту, змінювали караули. Емоції були оголені неймовірно, закінчувалися вода й продукти. Ми мало між собою спілкувалися й майже не порушували теми смерті однополчанина. Не хотілося вірити, що у мирний час може загинути юнак, якому не виповнилося й 22-х років. Та все, дякувати Богу, минулося. За тиждень, після відповідних домовленостей між ворогуючими сторонами, мусульмани облогу припинили.

Серед ночі командування оголосило підйом. Під покровом темряви на військовій техніці бійці вирушили у дорогу. Про місце призначення знало тільки командування. Як з’ясувалося пізніше, керівництво ООН відправило бійців “УКР-БАТ-2” на відпочинок для відновлення сил й недопущення стресових си-туацій. Два тижні бій-ці цього елітного підрозділу провели на березі Адріатики, у місті Спліт у Хорватії. Уже звідти Микола написав першого листа додому, у якому й розповів рідним, що вже місяць перебуває на території Югославії у рамках миротворчої місії від України.

Життя заради життя

На початку червня 1994 року підрозділ перекинули із Горажде до м.Гліна. Бійців відправили на блокпости, де вони й несли цілодобову службу. Капітан Прокопчук каже, що найважче було звикнути до тамтешнього клімату. Перепади температури - від 40 градусів тепла вдень і до мінус одного вночі - подекуди вибивали з колії. Однак коли акліматизація завершилася, усе стало на свої місця. Звичка, згодом, виробилась і до постійної готовності да-ти озброєний відсіч нападникам, і до неможливості відлучитися з військового об’єкта, оскільки все навкруги було заміноване, і сум за рідними та близькими був не таким гострим...

- Попри все, я пишаюся, що мені випала нагода побувати миротворцем на території держави, де тривали воєнні дії. Не можу забути очі жінок, дітей, літніх людей, які з надією дивилися на нас. Вони, як і ми, хотіли, щоб врешті-решт припинилася стрілянина за землю, релігійні уподобання й образи, які несуть смерть і розруху в їх рідній країні. Я тішуся з того, що стріляти мені доводилося виключно у цілях захисту. Попереджувальні постріли у повітря завжди були дієвим заходом для недопущення нападу й розвитку бойових дій з фатальними наслідками.

За вісім місяців Микола повернувся додому. Мати, плачучи, пригорнула змужнілого сина до себе. Вона не могла натішитися, що її радість, втіха й допомога знову поруч. Жінка не насмілилася навіть дорікнути синові, що той, ризикуючи життям, спершу приховував правду про місцеперебування, ніс службу у гарячій точці заради встановлення миру, збереження людських життів і встановлення справедливості.

До слова: за заслуги перед Батьківщиною Миколу Прокопчука нагороджено медаллю ООН “На службі миру”, медаллю “Захисник Вітчизни” (згідно з Указом Президента України) та нагрудним знаком “Учасник бойових дій”.

Талант бути корисним

Службу на контрактній основі Микола Прокопчук продовжив у 13-му армійському корпусі. Швидко сплинули три роки. У той час саме створювався батальйон МНС у Городищі, куди й він перейшов на посаду старшини рятувальної роти. У 2005-му році Миколу Миколайовича запросили на роботу до Головного управління МНС України у Рівненській області до центру пропаганди. Капітан служби ЦЗ один із кращих прес-офіцерів цього підрозділу. І хоча кажуть, що незамінних людей не буває, але Микола Прокопчук - професіонал своєї справи, який завжди володіє цікавою й достовірною інформацією про події в області. Він завжди готовий допомогти у підготовці неупереджених матеріалів, за що й користується заслуженим авторитетом серед журналістського корпусу області. До того ж, він і сам автор численних публікацій та матеріалів у обласних та центральних засобах масової інформації. А торік восени став членом Національної спілки журналістів України, що є підтвердженням професійності вищого ґатунку у сфері висвітлення роботи підрозділів МНС краю.

03.06.2010Олена КУЗЬМЕНКО


Переглядів: 839

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1074 від 30.06.2022p.
¤ 
Ракетний удар по Рівненщині: четверо осіб загинули

Ракетний удар по Рівненщині: четверо осіб загинули

25 червня ракети рашистів влучили у об’єкти цивільної інфраструктури у райцентрі Сарни. Зруйновано станцію техобслуговування автомобілів з мийкою та ще один комплекс з ремонту авто. Частково пошкоджено також приватні будинки, розташовані неподалік....

¤ 
У Рівному запрацювала виставка знищеної в Україні російської техніки

У Рівному запрацювала виставка знищеної в Україні російської техніки

28 червня м. Рівне прокинулося із ворожою військовою технікою на майдані Незалежності, знищеною на передовій нашими військовими з Рівненщини та з оперативного командування «Захід»!...

¤ 
Прем’єр-міністр: «Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі»

Прем’єр-міністр: «Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі»

Уряд рекомендує розпочати навчальний рік у школах із 1 вересня. В університетах – з 15 серпня, за винятком перших курсів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 24 червня....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (15756)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (13989)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (11640)
• Допомога під час карантину [967] (11565)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (11427)
• Живи до ста! [965] (11107)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (11009)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (11009)
• Бюджет і ми… [965] (10944)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (10935)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (10931)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (10916)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (10831)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (10806)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (10784)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (10632)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (10366)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (10312)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як виживуть евакуйовані підприємства? (130)
• З цим домашнім засобом ви забудете про мух, комарів та інших комах (58)
• Як зробити з однієї пляшки гелю для миття посуду дві, і при цьому поліпшити якість? (58)
• Очищаємо мікрохвильовку у важкодоступних місцях за кілька хвилин (57)
• Пана кота з карамельним соусом (56)
• Хитрощі для більш ефективного чищення килимів (54)
• На Сарненщині викрили збувача гранат (53)
• Прем’єр-міністр: «Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі» (52)
• Ракетний удар по Рівненщині: четверо осіб загинули (51)
• Борна кислота – незамінний помічник в кожному будинку: (50)
• Варіанти нестандартного використання морозилки, які вирішать багато побутових проблем (50)
• Очистити кухню від липкого жиру, плям і нальоту до ідеальної чистоти можна саморобним засобом (48)
• Небезпека вживання фруктів для людей похилого віку (47)
• Прості та ефективні способи відіпрати траву з джинсів (46)
• У Рівному запрацювала виставка знищеної в Україні російської техніки (45)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс