У пресі вже довгий час обговорюють можливе весілля принца Гаррі і Меган Маркл. Навіть з’ясували, що принц Гаррі готує незвичайну обручку для своєї коханої.
Цю історію мені розповіла Марина Ларичева, жителька с. Василівка, що на Роменщині Сумської області з благословення свого начальника Василя Федоровича, високого керівника місцевого свинарника. Далі від першої особи:
Зазвичай Валерій приїжджав сюди на світанку. Першим поїздом, який зупинявся біля селища. Клав квіти на Ольжину могилу. І, непомічений ніким, знову спішив до поїзда.
Ця історія трапилася багато років тому з моїм знайомим Юрком, який працював водієм. У них із дружиною Оленою на той час підростав синочок Олег. В два роки маля влаштували в дитсадок. До садка сина вранці водила дружина і ввечері дитину забирала теж вона. Юрко в цьому участі не приймав, оскільки дуже рано виходив на роботу.
Надя злилася сама на себе: якась вона, ніби не своя останнім часом. Ось і про парасольку згадала лишень сьогодні, коли надворі періщить сильний дощ, хоч минув тиждень, як виходила з нею. Перебирала у пам’яті той день, коли навідувала подругу Ірину. Вийшла від неї іще з парасолею, потім зайшла в магазин, у парк, де продають її улюблене морозиво з абрикосовим джемом…
Подруги заздрили Василині, коли та зізналася, що Остап хоче одружитися з нею. Звісно ж, адже хлопець – вродливий, поставний, розумний. Та його матір, вислухавши сина, категорично заявила – спершу він повинен закінчити виш, а вже потім шукати наречену.
Містом бродили дощі. Неквапом ступали старою бруківкою. Сіре небо, наче мокре рядно, висіло над землею. І лише парасольки, які йшли, бігли, перестрибували калюжі, стояли перед світлофорами, створювали різнокольоровий хаос. Оксана не раз буде повертатися в цей сльотавий день – холодний і незатишний, схожий на її промоклі капці…
У неї було все, про що тільки мріяла: і красень чоловік, на якого заздрісно заглядалися подруги, і троє синів-підлітків, яких вона любила понад усе на світі, та власний двоповерховий будинок, що був для неї фортецею, де вона могла сховатися від усіх негараздів.
Коли в Сочі зійшли з поїзда і сіли в автобус, Уляна лиш те й робила, що оглядала такий незнайомий їй ландшафт… Ліворуч – гори, точніше, витесана з каменю стіна. Щомиті здавалося, що водій вріжеться в неї.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 