Моя знайома, Галина, як годиться, щоранку одягає тільки щойно випрасуваний одяг. Через це у неї увесь час… проблеми. Щоранку, тільки-но жінка підходить до зупинки тролейбуса, їй дошкуляє одне запитання: чи вимкнула вона праску?
Було це ще за студентських часів. Біля входу в інститутський корпус є така будка, у якій сидить бабуся-Ягуся і плете шкарпетки улюбленим онукам. За правилами, кожен, хто входить, зобов’язаний продемонструвати їй студентський квиток чи залікову, але зазвичай всі просто чемно вітаються з бабцею і спокійно йдуть у своїх справах. Та іноді бабця суворішає.
Ця пригода сталася давно, коли моя мама навчалася в інституті, з її сусідкою по кімнаті. Як відомо, від сесії до сесії живуть студенти весело, але коли приходить пора складання іспитів, то розпочинається справжнісінький аврал. Непереливки в цю “гарячу” пору було і Галині – вродливій дівчині, яка щоразу бігала на побачення то до одного, то до іншого залицяльника, а більшість вільного часу проводила на танцях. Тож, щоб надолужити все згаяне за мінімум часу, Галя ночами сиділа над підручниками, п’ючи каву то з сіллю, то з перцем…
допоможуть »Польський Бізон», »Лас-Вегас» і »Лосине молоко»
Закінчилося радісне святкування. І навіть при неминучому в таких випадках ранковому синдромі “після вчорашнього” кожен має повне право на відновлення свіжості обличчя та ясності думок. Тому саме сьогодні, коли голова вже починає працювати, а дзеркало усе ще показує чуже відображення, ми хочемо поділитися з вами рятівними стародавніми рецептами, за допомогою яких можна буде знову відновити повну гармонію із самим собою та навколишнім світом.
Одного разу на лекції професор філософії вирішив на простому прикладі показати студентам одну життєву істину.
Для цього він використав п’ятилітрову скляну банку, наповнивши її камінцями. А потім запитав у студентів, чи вона повна. Студенти, перезирнувшись, відповіли, що так, повна.
або погуляти на Марсі чи політати навколо Землі може кожен
Цікаво, що в обласному центрі є астрономічна обсерваторія, яка діє при Рівненському державному гуманітарному університеті. Навчальний заклад також має потужний супертелескоп, який дає змогу спостерігати за життям Сонячної системи та галактик на високому рівні. Але, сміх крізь сльози, телескоп ніяк не поміщається під купол обсерваторії і вже кілька років стоїть мертвим вантажем в одному з приміщень закладу. От і виходить - маємо і телескоп, і обсерваторію - а побачити зблизька зірку не можемо, поки що...
Якось мені довелося стати свідком курйозного випадку. Зайшовши в салон тролейбуса, я міцно вхопилася за поручень. Хоч вільних місць було багато, сідати я не поспішала. Людей увійшло багато, але всі стояли.
Кажуть у народі: життя прожити - не поле перейти. Так, у ньому темні смуги змінюються на світлі, світлі - на темні і так далі впродовж всього свого існування людині доводиться долати труднощі або пристосовуватися до зовсім інших обставин. І це закономірно. Проте кожен сприймає зміни по-своєму: хтось, як нову можливість пізнати себе, розширити обрії майбутніх перспектив, хтось їх панічно боїться і намагається уникати. А як ви ставитеся до нових обставин, справ, людей? Перевірити це можете за допомогою тесту.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється