Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Ракурс житейський

Мій перший каштан і мамині квіти

Місто охороняють каштани, вони стали міцною щільною оборонною стіною. Схожі на богатирів, на солдатів, на воїнів. Такі кремезні, такі могутні, за їхніми плечима зовсім безпечно. Все місто обгороджене каштанами, наче фортеця мурами.

=>>>=

«Моя душа бачить тебе…»

Він сидів у фойє готелю. Стильно одягнений. У темних окулярах. «Нічна фея», побачивши «здобич», присіла поруч.

=>>>=

Після грози

У холодні зимові дні мені чомусь згадується давня історія. Напевне, тому, що лише з плином літ починаєш розуміти справжність людської доброти.

=>>>=

Футбол, хокей, рибалка, мама…

Аліна не знала, що виходить заміж не за коханого Ростика, а за футбол, хокей, риболовлю і його маму.

=>>>=

Сунички

Скільки разів я чула слова, що ніхто мене не кохатиме так, як ти. Ми познайомилися восени. На вулиці падав рясний дощ, а я стояла на зупинці, чекаючи тролейбуса. Без парасольки. Ти зупинився біля мене своєю легківкою. Запропонував підвезти, куди потрібно, бо, мовляв, така гарна дівчина не може мокнути під холодною зливою води.

=>>>=

Ключ від щастя

Кава гірчила, мов життя. Ксеня, зазвичай, кладе в горнятко трішки цукру. Але не цього разу. Може, гіркий напій «перегірчить» її настрій… А за вікном витанцьовував шалений вітер. Хмари зачіплювалися за дерева й сусідні будинки. Дощ вистукував по шибі хаотичну мелодію. Їй шалено хотілося сонця! Як у нинішньому сні…

=>>>=

Коли ти самотній…

Один чоловік вів благочестиве життя. Відвідував церкву, молився за бідних і скривджених життям людей, давав пожертви сиротам і калікам, і не шукав від того ніякої користі для себе.

=>>>=

Щоб отримати прощення

Пані Тетяна вкотре зібралася до колишньої подруги Насті. Поклала в кошик смаковитих, зі свого саду яблук, коробку цукерок, свіжої сметанки у слоїчку, вдягнула вишивану блузку, але далі воріт не дійшла. Щось ніяк не пускає її до Насті.

=>>>=

Моя старенька коліжанка

По роках вона мені в бабці годиться, та ми якось так подружились, що у нашому спілкуванні різниця у віці десь дівається.

=>>>=

«Я простила тобі, брате…»

Мирослав був при посаді та при статках. Тому, коли став удівцем, не одна молодиця задивлялася на вільного чоловіка. Навіть молоді дівчата були не проти заміжжя, незважаючи, що після смерті дружини залишилося двоє дітей.

=>>>=