1. У XVI столітті найбагатшими банкірами в Європі вважалися Фуггери. Одного разу їм довелося приймати у себе імператора Карла V Габсбурга. Радість з нагоди візиту високого гостя господар виразив тим, що його спальню наказали опалювати незвичними дровами, а корою коричного дерева. Навіть зараз така кора коштує чимало, а в ті часи вона була ще дорожча. Але це ще не все. Розпалити почесний вогонь у каміні господар узявся сам. Преклонивши коліна, Фуггер попросив дозволу зробити це папером з підписом Його Величності. Імператор виявив бажання ознайомитися з текстом документа. Прочитавши, кивнув на знак схвалення. Ще б пак! Розтопити камін банкір збирався зобов’язанням Карла V повернути Фуггерам неабиякий борг у 50 000 талярів.
День Святого Михайла, або Собор Святого архистратига Михаїла відзначають 21 листопада. Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах.
Коли минув рік після смерті дружини, Клим сказав дітям про намір взяти в хату жінку. Хотів дізнатись, чи не заперечуватимуть. Що вони могли йому порадити? Розуміли, що батьку одному важко живеться. Пропонували та просили переїхати до когось із них у місто, та він був категоричним: “Хоч би як там було, а свою хату не залишу. Хочу бути поруч з вашою матір’ю”.
Магічним словом, внутрішньою красою, можливо, думкою про фантастичну любов вона притягнула хлопця. Не усвідомлюючи стала сама собі режисером і безпосереднім учасником фантастичних стосунків. Власне, інструментів спокусити наших лицарів безліч. Деякі із них вже навіть смішні. Залізобетонною логікою впертого осла не зацікавиш, а от “солодкою морквинкою” у вигляді смачної, романтичної вечері при свічках з використанням декольте і усіляких жіночих штучок можна переконливого холостяка спіймати на гачок. Ще невідомо, чи вечеря прокладе шлях до самого серця, чи щось на кшталт “лебединої пісні”, але результат має бути досягнутим. Через призму свого бачення ідеальних чоловіків мозок проводить автоматичний відсів претендентів і відшукує саму досконалість, яка припаде до твоїх ніг. Так от, серед віртуальних струнких берізок, серед павутинок безкінечної мережі Інтернету їм підморгнула доля у вигляді фото з синім морем, на якому він залишив свій коментар: “Рибок ловиш”? Дівчина на льоту підхопила: “Рибку ловлять вудкою, а людину словом”. І так, слово за словом, зародилася цікавість один до одного. В один момент вона спіймала його уважний погляд у веб-камері. Посмішка розтягнулася на обличчях і вмить сховалася за сором’язливістю. О, Боже, вони проковтнули язики! Скільки тривало мовчання, на це відповість плин часу.
Відчиняю двері кабінету і бачу… очі. Вони дивляться на мене з непідробною щирістю та відкритістю, випромінюючи доброту, допитливість та готовність допомогти. І цей уважний погляд, сповнений доброзичливості, не змінили ані роки служби у правоохоронних органах, ані погони полковника. Якби цю пані я не знала багато років, то певно не одразу б збагнула, що переді мною не просто гарна, тендітна та привітна жінка, а сама начальник відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВСУ в Рівненській області, полковник міліції Лілія Аркадіївна Драпчинська.
З 1964 року життя людей рятує прекрасний, відданий своїй справі хірург Михайло Антонович Пшеничний. Він працює в Рівненській обласній клінічній лікарні у відділенні хірургії шлунково-кишкового тракту та ендокринології.
У сина наближався піввіковий ювілей. І хоч від нього не одержала запрошення на цю подію, та не поїхати не могла. “Іншої нагоди не буде”, - думала Горпина. Не пригадати, коли бачилися востаннє... Не відпускали сусіди, радили не їхати, хворе ж бо серце, та якась сила, ніби підштовхувала її - їдь! Від свого наміру не відступила, залишила господарство на приятельку Теклю, а сусід Мартин стареньким “Запорожцем” відвіз до станції. І вирушила мати на зустріч із сином.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється