Далі так продовжуватися не могло. Все! Треба щось вирішувати! Чоловік він, зрештою, чи ганчірка, якщо не може зробити вирішального кроку й не розрубати цей гордіїв вузол. Григорій повторював це собі після кожного спалаху почуттів удома або ж там, з нещасною своєю любов’ю, що прийшла занадто пізно й шансів на життя, схоже, не мала.
Митько не любить передач, де влаштовують перед очима усього світу зустрічі з рідними, близькими людьми, друзями, забутими співробітниками і таке інше. Дружина всідається перед телевізором й цілими годинами ладна переглядати такі-от мильні історії. А він геть в іншу кімнату виходить й, насупившись, береться за газети чи за якусь хатню роботу. Ну, не вірить він у щирість тих зустрічей. Сльозам не вірить.
Ірина, прокидаючись щоранку й поволі дістаючись до надокучливої думки про те, що далі вже нікуди, щоразу казала собі: все, досить, треба щось робити. Так більше не можна. Два сини - завтрашні студенти; хвора свекруха, котра залишилася жити з невісткою після смерті сина, Ірининого чоловіка; низька до смішного зарплата. І злидні. У кожному кутку, завжди назирці, як упевнений в собі хижак, злий та вічно голодний.
- Чоловіче, ти здурів,
Чи тільки дурієш?
Чого правої руки
П’ятий день не миєш?
- Гріх сміятися тепер, -
Той очима блиснув, -
Може її у четвер
Сам начальник тиснув.
Надія Миколаївна звикла до своєї роботи настільки, що й роботою її уже не вважала - поспішала щоранку до другої своєї домівки. Зачинивши двері порожньої квартири, залишала за ними одинокі думки, ідеально прибрані кімнати, чистоту на кухні, де для себе не дуже то й хотілося готувати.
На кораблі сімейного життя часто виникає потреба у підтримці. Хочеться, щоб вам допомагали, але при цьому так неприємно примушувати це робити, просити по декілька разів, турбувати.
Запитання. Новий хлопець моєї под-руги чотири місяці тому приїхав у наше місто із далекого села. Освіти немає, роботи також. Правда “крутитися” він уміє, але на подругу особливо не витрачається. У гості до неї ходить, щоб поїсти і виконати “подружній обов’язок”. Коли б ми не зустрілися з под-ругою, тільки й чую, як він по мобільному видає їй накази. Мені шкода Олену, але я не знаю, як їй допомогти.
(Катерина)
У жовтні трапилося кілька дорожньо-транспортних пригод, у яких загинуло десятки людей. І не тільки в Україні. Поки йде розслідування трагедії, і кожен питає себе, як же так могло статися? Астрологи ці жахливі ДТП пояснюють впливом небесних тіл.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 