Їду потягом із Харкова до столиці. В купе наче на підбір - народ весь балакучий, за словом в кишеню не полізе. Той анекдот розкаже, інший - цікаву життєву історію, хтось поскаржиться на нелегке життя-буття, і на душі стає легше.
У нашому місті на маленькій вуличці без назви жила проста жінка Марія із сім’єю. Про такі сім’ї народ склав пісню: «А в нашого Омелечка невеличка сімеєчка: тільки він та вона, та старий та стара, та дві дівки косаті, та п’ять хлопців вусатих». Тісно їм було. Влітку спали в стодолі, поки влада не наказала розібрати її, а хто не послухав — до Сибіру.
Тетяна Олександрівна разом із донькою проживала в тодішньому райцентрі - селі Витязівка. Чоловік її загинув на війні. Працювала жінка завучем у школі, а донька Світлана після школи влаштувалася на роботу комірником у пекарні.
- Не знаю, чи пам’ятаєте ви, - закуривши люльку починає вуйко Микола чергову свою розповідь. - колись тут зо мнов робив такий Василь Микуляк. Файний чоловік і до роботи, і помогти комусь, і випити в кумпанії. Якось ішли Великодні свята, а на свята, самі розумієте, треба багато грошей. От Василь задумавси, що робити? Получка ще не скоро, а зичити не пасує. У Василя на ґаздівстві було дві корови і телиця. Чоловік порадивсі з жінков і рішили продати телицю. Три корови тримати трохи забагато, а якщо продати телицю, грошей стане на свята, ще й на чорний день щось лишисі.
Коли ми одружилися з чоловіком, то через деякий час вирішили замість старої батьківської хати збудувати просторий, добротний будинок. а оскільки хату довелося знести повністю, то батьків переселили до кухні, а самі пішли на квартиру.
Жили по сусідству двоє кумів Микола Стрілець та Петро Горобець. Петро був не дуже балакучий, а от Микола навпаки весельчак та балагур. Надходило 8 березня. Микола заздалегідь поїхав у райцентр, купив квіти і парфуми своїй дружині і кумовій. Настало жіноче свято, і обидві куми зібралися й поїхали в райцентр у своїх справах. Микола випивон в одну кишеню, закусок - в іншу, квіти і парфуми в руки і до кума Петра, який саме збирався снідати. Той побачив квіти в руках у кума та до нього:
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється