Фільм режисера Михайла Іллєнка знімався довгих п’ять років. В основі фільму лежить реальна історія про те, через що довелося пройти льотчику, щоб із Героя Радянського Союзу стати в’язнем ГУЛАГу. Згодом герой потрапляє в індіанське плем’я в Канаді, де йому дають нове ім’я – “Тойхтопройшовкрізьвогонь”. Прототипом головного героя фільму Івана Додока став старший лейтенант Іван Даценко, Герой Радянського Союзу, який потрапив у німецький полон 19 квітня 1944 року, коли був збитий над Львовом. Даценко втік з німецького полону, дістався своєї частини, проте був заарештований НКВД. На етапі до Сибіру, до ГУЛАГу полтавчанин утік до Канади. Цю історію розкопали російські журналісти. Вони розповіли, як 1967-го під час всесвітньої виставки “Експо” в канадському Монреалі радянську делегацію повезли в резервацію індіанців-ірокезів. Зі слів танцівника Махмуда Есамбаєва, вождь племені мав блакитні очі, розмовляв українською й співав із індіанцями “Розпрягайте, хлопці, коні”.
2002-го російська телепрограма “Жди меня” запросила в студію племінницю Даценка - полтавчанку Ольгу Рубан. За фотографіями, зробленими в Канаді 1960 р., жінка впізнала у вождеві індіанців брата своєї матері.
Даценко Іван Іванович народився 29 листопада 1918 року в селі Чернечий Яр Диканського району Полтавської області в селянській родині. В 1937 році закінчив Писарівщинський зооветеринарний технікум. У тому ж році призваний до лав РСЧА, у 1940-у після закінчення Першого Чкаловського військового авіаційного училища льотчиків імені К. Є. Ворошилова служив у 93-му дальньобомбардувальному авіаційному полку. На фронті - з червня 1941 року. Літав на дальніх бомбардувальниках Іл-4. У складі полку станом на початок серпня 1943 року здійснив 213 бойових вильотів, відзначився у боях за Сталінград та Орел.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 вересня 1943 року за зразкове виконання завдань командування зі знищення живої сили і техніки ворога та виявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії старшому лейтенанту Даценко Івану Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка. Також він був нагороджений орденом Червоного Прапора та медаллю “За оборону Сталінграда”. Але, потрапивши до німецького полону, Доценко з героя одразу перетворився на ворога радянської влади. Банальність цієї історії в тому, що організаторські риси характеру та мужність зробили з ворога радянської влади… вождя індіанців.
Партнери 