№949 від 29.01.2020p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
Дикий, дикий Захід: розвінчання міфів про ковбоїв та епоху золотої лихоманкиДикий Захід – легендарний регіон, з яким пов’язана ціла епоха. Згадка про цю територію наводять на думку про ковбоїв, відчайдушних розбійників, індіанських воїнів та золоту лихоманку. Проте чи всі образи, які малює наша уява про Дикий Захід, правдиві? Сьогодні регіон з великою історією розташований на території сучасних штатів Північної та Південної Дакот, Монтани, Вайомінгу, Канзасу, Небраски та Техасу. Трошки поглибимось в історію. У 19 столітті Дикий Захід активно заселяли в більшості переселенці та іммігранти. А коли у 1862 році в США ухвалили Акт про власність на землю, то це значно збільшило попит на землі в цьому регіоні. Що передбачав Акт про власність на землю? Згідно з цим актом люди могли отримувати у власність ділянки на незаселених територіях. Але вони були зобов’язані обробляти землі, займатися забудовою та сільським господарством на цій території. Таке сприяння влади, звичайно ж, не пройшло дарма. Населення Заходу стрімко зросло і після того, як в 1860 році на території Дакоти було виявлено золото. Золота лихоманка, яка до цього вже вирувала в Каліфорнії, підсилила потік переселенців. Проте така міграція не пройшла без наслідків. Від мігрантів страждало корінне населення цих територій – індіанці. Їх безжалісно витісняли та знищували. До того ж, «білі люди» принесли разом із собою невідомі для племен інфекції. Індіанці всіма зусиллями намагалися протистояти окупації Заходу. Відтак збройні зіткнення між народами тривали впродовж усього 19 століття, проте відвоювати свої землі їм так і не судилося. Як жили мешканці Дикого Заходу Флора Дикого Заходу сприяла утриманню великих ферм. На безкрайніх рівнинах росла трава, яка могла витримати будь-яку посуху чи морози. Це дозволяло переселенцям увесь рік годувати худобу природним кормом. Фермери-мігранти завозили корів із собою чи купували у найближчих розвинених штатах. Ще одним способом роздобути худобу було відловлювання диких корів на теренах штату Техас, куди їх раніше завезли іспанські колоністи. Цим виловлюванням займалися переважно ковбої. Відловлених корів схрещували із домашніми, так була виведена відома порода техаських лонгхорнів. Худобу вигодовували переважно, аби потім продати її м’ясо. На Заході з’являлися цілі поселення, які займалися цією справою. Найвідомішим ковбойським містом став Додж-Сіті, який був центром торгівлі худобою. Хто такі ковбої Ковбої – це ще один відомий стереотип США. Завдяки вестернам поширився ностальгійний образ ковбоя, якого представляла біла людина нестримного та відчайдушного характеру зі склянкою віскі в руці. Насправді ж, ковбоями здебільшого ставали афроамериканці, які отримали свободу після громадянської війни, мексиканці або ж нащадки вихідців із Європи. В обов’язки їхньої роботи входив об’їзд та контроль території ранчо, ремонт загорож, пошук відбитих від стада корів та клеймування молодих особин. Для розваг вони влаштовували відомі родео, а оскільки заробіток був зовсім невеликим, спрагу втамовували аж ніяк не віскі, а пивом. Проте в американській культурі романтичний ідеал ковбоя увіковічений у баладах ковбойських піснях і поезії. Чи було насправді беззаконня Романи та голлівудські фільми створили образ беззаконня на Дикому Заході. Хоча порядок на цих територіях був набагато жорсткішим, аніж у звичних нам картинах. Проте окремі підтвердження існування злочинних угруповань все ж таки є. Бандитські угруповування займалися викраденням худоби, грабуванням потягів чи банків. Найвідоміші з тих банд очолювали Джессі Джеймс і Джонні Рінго. Зі злочинцями боролися шерифи та так звані «мисливці за головами». Вже у 20 столітті типовими сюжетами оповідей були зіткнення з індіанцями, промисел видобувачів золота та поєдинки шерифів зі злочинцями. А у кінематографії Дикий Захід, для якого навіть виник окремий жанр – вестерн, назавжди залишиться в романтизованому образі.
Коментарі (0):
|
© 2001-2024 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |