- Сподіваюся на те, що небідні представники суспільства, виживши у пострадянський час, заробивши чималі гроші, маючи вдосталь їжі, гарного одягу, дорогих автомобілів, наніжившись на закордонних курортах, повернуться до справжніх цінностей - допомоги ближньому, гуманності й милосердя, себто стануть також і благодійниками. Адже у нас в області діє 17 довгострокових цільових гуманітарних програм, спрямованих на поліпшення життя соціально незахищених верств населення. Таких програм можна запровадити й сто, але якщо під них не закладено фінансової підтримки, то все зійде нанівець. Основною ж матеріальною базою діючих програм найбільше є членські внески членів Червоного Хреста. Нині ж до Товариства входить три міських та 14 районних організацій, 1981 первинна організація об’єднує 195,6 тисячі членів Товариства.
Звісно, є благодійники на Рівненщині, але їхні пожертви не йдуть у жодне порівняння з промисловими районами Сходу України, 50-100000 гривень на благодійність - це правило, а не виняток. Ми ж вдячні і за п’ять, і за п’ятсот гривень й думаємо, що за місяць зберемо 200000 тисяч гривень.
- А представники влади і органів місцевого самоврядування є членами Товариства?
- Так, є, і сплачують членські внески - 2 гривні. Проте ми, як громадська організація з обласного бюджету, жодних дотацій не маємо і аж заздрісно, що сусідні області таку фінансову підтримку мають. Новою віхою в історії Товариства стало прийняття у листопаді 2002 року Закону України про “Товариство Червоного Хреста України”. Скажу більше, у рамках міжнародної Чорнобильської програми в радіаційно забруднених районах Рівненщини наш автомобіль з пересувною діагностичною лабораторією чи не єдиний щороку по кілька разів проводить медичне обстеження населення. У цьому задіяні п’ятеро фахових медпрацівників, які від села до села обстежують селян. На дванадцяти хуторах висить стяг з червоним хрестом - це означає, що тут надають першу медичну допомогу постраждалим: хто руку сокирою врубав або пилкою поранився, чи навіть кровотеча з носа, яку важко спинити самотужки... Та будь-що на хуторі, де нема фельдшерсько-акушерського пункту, може статися. Отже, ми навчили добровольців надавати першу медичну допомогу. Але таких хуторів у краї понад 70, тому роботи вистачає. Загалом же ми надали медичної допомоги трьом тисячам осіб за рік. Функціонує чотири центри та три кімнати медико-соціальної допомоги, де зафіксовано 35 тисяч відвідувань. Також при Товаристві працює 17 банків одягу для особливо нужденних осіб.
- Цікаво, здається, колись був ще й знак Червоного Півмісяця?
- Так, емблема півмісяця використовується у країнах, де переважає мусульманське населення. Деякий час за Союзу теж був півмісяць, але іншим боком повернутий. У 1992 році Президент України видав Указ про “Товариство Червоного Хреста України”. Наше Товариство активно інтегрується у Всесвітній рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
1918 року у Києві, охопленому лихоліттям Першої світової війни, почав працювати Український Червоний Хрест.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста - гуманітарна організація, проводячи свої дії в цілому світі, виходить з принципу нейтральності та невтручання. Червоний Хрест захищає знедолених і допомагає пораненим у збройних конфліктах і локальних сутичках. Організація заснована у 1863 році швейцарцем Жан Анрі Дюнаном. Штаб-квартира знаходиться у Женеві, Швейцарія.