Медицину лікуватимуть

Впродовж останніх років галузь охорони здоров’я не мала коштів для розвитку - всі бюджетні гроші з’їдала зарплата для медиків та оплата енергоносіїв. Це й не дивно, адже штати роздуті, а мережа надміру розгалужена. Якщо в галузі охорони здоров’я Рівненщини працює понад вісім тисяч людей, то на Закарпатті - п’ять тисяч. Водночас, в нас гроші розподіляють між 43 обласними комунальними закладами, а на Закарпатті - між 24-ма. Тамтешні медичні менеджери розпочали процес оптимізації мережі ще в 2002 році і продовжують його донині. Тож, рівненські фахівці їздили переймати досвід Закарпаття та вивчати економічний ефект від реформування галузі охорони здоров’я. Заступник голови облдержадміністрації Світлана САД (на фото) розповіла, що в результаті майже десятирічної роботи, сусіди мають вдвічі менше обласних комунальних закладів, а відтак достойно їх фінансують. Наприклад, тамтешня обласна клінічна лікарня отримує на медикаменти вдесятеро більше, ніж наша. Вирівнювати цю диспропорцію почнуть уже цьогоріч.

В області провели аудит медзакладів і визначили шляхи оптимізації мережі. Чиновники запевнили, що підійшли до цього процесу максимально виважено і першочергово скоротили штатну чисельність, тим самим максимально зберігши трудові колективи. Таким чином, із понад 600 скорочених штатних посад, звільнятимуть 132 пенсіонери-медики.

Обіцяють, що не залишаться без роботи фахівці навіть після перепрофілювання медзакладів. Для прикладу, в процесі реорганізації Дубенського онкологічного диспансеру в хоспісну лікарню, ЦРЛ підсилять онкологічною службою. Відтак, досвідчені медики-практики обслуговуватимуть місцеве населення, а за потреби скеровуватимуть пацієнтів на діагностику злоякісних утворень в обласний онкологічний диспансер, який оснащений сучасним медобладнанням. Таке рішення пояснюють просто - міжрайонний онкодиспансер із застарілою лікувально-діагностичною апаратурою не може виконувати свою головну функцію, тому в ньому обслуговують переважно непрофільних, тобто неонкологічних хворих.

Водночас, після реорганізації Дубенського онкологічного диспансеру в хоспісну лі-карню, безнадійно хворі пацієнти отримають заклад, якого давно потребують. Відкриттю нової медустанови передуватиме капітальний ремонт палат, санвузлів та облаштування кондиціонування. Хоспіс буде розрахований на 45 ліжок. З часом наповненість закладу покаже, чи потрібна додаткова медустанова для безнадійно хворих у північних районах області. Втім, вже нині відомо, що в обласному онкодиспансері оптимізації ліжкового фонду не буде, адже там обслуговуватимуть пацієнтів із міжрайонного диспансеру. Цього не можна сказати про інші медзаклади, для яких визначено чіткі терміни скорочення ліжкомісць. Їх поменшає із квітня, а в деяких лікарняних закладах із червня. В яких відділеннях і на скільки, визначатимуть головні лікарі, проаналізувавши ефективність роботи усіх відділень. Нині є приклади, коли на 15 ліжках проліковують понад півтори тисячі післяопераційних хворих, а в сусідньому відділені на 40 ліжок - лише 800 пацієнтів. За твердженнями самих медиків, лікує хворого не ліжкомісце, а фаховий лікар. Наприклад, у країнах ЄС на одну людину припадає на чверть менше медпрацівників і на половину менше ліжкомісць. Водночас, тривалість життя там на 10 років більша, ніж в Україні. Тому без оптимізації ліжкового фонду та скорочень медиків не обійтися, пояснює чиновниця. Щоправда, такі непопулярні, втім необхідні кроки дозволять зекономити до кінця року 10,5 мільйона гривень. А це той резерв, який дозволить збільшити видатки на медикаменти, харчування хворих і заохочення працівників доплатами та надбавками. Крім того, цьогоріч для області передбачена цільова субвенція з держбюджету в сумі 22 мільйони гривень на придбання медичного обладнання та витратних матеріалів. Для прикладу, в 2010-му на ці видатки виділяли лише 2 мільйони.

- Ротацій уникнути не вдасться, оскільки деякі керівники вважають, що приватизували власні посади та забули про державні обов’язки. Крім того, медицині зараз потрібні фахові менеджери, котрі можуть прогнозувати розвиток ситуації на кілька кроків вперед і знають, як вивести галузь із кризи, - розповіла заступник голови облдержадміністрації Світлана Сад Вона також поділилася планами оптимізації сільської і районної медицини. За її словами ФАПів не поменшає, оскільки вони є першою інстанцією надання медичної допомоги селянам. А роботу амбулаторій і дільничних лікарень переорієнтовуватимуть на практику сімейної медицини. Детально проаналізують і ефективність центральних районних лікарень. Такі завдання отримали заступники голів райдержадміністрацій, які курують медичну галузь, начальники райвідділів охорони здоров’я та головні лікарі ЦРЛ. У цьому місяці вони мають подати свої пропозиції щодо оптимізації вторинної ланки медицини. З врахуванням їхнього бачення, обласні чиновники пообіцяли розробити регіональну програму реформування медичної галузі Рівненщини на 2011-2013 роки. Вона міститиме чіткий графік виконання усіх запланованих кроків оптимізації галузі охорони здоров’я та буде зорієнтована на поліпшення медобслуговування.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: