Краще не буває

Мінімальна зарплата, яка тепер дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних, зросла з 941 до 960 гривень на місяць. Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, а отже, і мінімальна пенсія, тепер становитиме 764 гривні замість 750.

Попри промовисті заяви та обіцянки покращити життя вже сьогодні, більша частина українців і досі продовжує жити за межею бідності. Закон говорить, що прожитковий мінімум - це вартісна величина, якої достатньо для забезпечення нормального функціонування організму і збереження здоров’я людини.

Розрахунки влади базуються на тому, що українець може дозволити собі з’їсти на місяць 165 грамів сала, 1,29 кілограма яловичини, 630 грамів свинини, 1,14 кілограма птиці, трохи більше 5 кілограмів білого хліба, 7,8 кілограма картоплі, 2 кілограми помідорів і огірків, 4,92 кілограма фруктів і ягід.

Також не менш важливий фактор: прожитковий мінімум має забезпечити придбання сезонного одягу та задовольнити необхідний соціальний і духовний розвиток особистості. Проте це не входить у мінімум, який нам виділила влада.

За підрахунками профспілок, з огляду на нинішні ціни, реальний прожитковий мінімум становить 2356 гривень. Таким чином, різниця між мінімальними потребами кожної працюючої особи і мінімумом, який пропонує влада, становить 1449 гривень.

Як неодноразово показує досвід, мінімальний прожитковий мінімум не забезпечує навіть біологічно достатнього рівня харчування. Про здійснення комунальних платежів, придбання побутової техніки, одягу і взуття, побутової хімії, ліків, задоволення елементарних культурних потреб говорити не доводиться. Тому цей мінімум має бути приведений у відповідність до реальних цін і потреб не лише особистості, але і її сім’ї. Це означає, окрім фізіологічного виживання, він має враховувати розширене відновлення робочої сили, а також розвиток і зростання фізичних, розумових і духовних сил члена суспільства. Для цього повинна відбутися докорінна зміна державної політики щодо визначення рівня прожиткового мінімуму.

Кожен українець заслуговує гідного життя, а не гнобливого виживання. Ми хочемо читати книжки і газети, ходити у театр та кіно, відвідувати кав’ярні. Мобільний зв’язок і доступ до Інтернету не повинні бути розкішшю для сучасного українця.

А згідно із нинішніми розрахунками, життя це і є розкіш.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: