Не попектися на пальному!

На жаль, такої статистики в Україні ніхто не веде, але працівники автосервісу одностайні: за останні місяці на ремонт дедалі частіше приганяють автомобілі, що вийшли з ладу через неякісне пальне. Мій механік пан Михайло пояснює ситуацію по-простому: “Бензин подорожчав, от і заливають у бак все, що горить, а інколи - й не горить. Машина ж - не людина, довго їсти всілякий непотріб не може”. Рацію пана Михайла визнають навіть державні мужі. “Приблизно 30% бензину, що реалізують в Україні, не відповідає стандартам якості, а обсяги неякісного пального становлять майже 50%”, - констатував нещодавно перший заступник голови Держстандарту України Владислав ХИЖНЯК.

Щоправда, жодних рухів, аби змінити ситуацію, держава поки що не зробила. Натомість незалежні експерти наводять просто обурливі факти. Якщо раніше паливні махінатори промишляли здебільшого тим, що розбавляли високооктан низькооктаном, то тепер нерідко заливають у пальне “перше-ліпше”, що підвернеться під руку, - ацетон, нафталін, толуол, коксохімічні відходи, відпрацьовані оливи.

“На деяких АЗС ми виявили, що під назвою “бензин А-95” продавали побічний продукт коксохімічного виробництва, тобто переробки вугілля, - розповідає президент Комітету захисту прав споживачів нафтопродуктів Андрій ПАСІШНИК. - Звичайно, його можна розбавити газовим конденсатом чи стабільним бензином, й за октановим числом отримати А-92 або й А-95. Але ні його фракційний склад, ні хіміко-фізичні показники не відповідатимуть жодним стандартам”.

Для автомобільного двигуна наковтатися “паленого” бензину - це підписати собі якщо й не вирок, то лікарняний листок точно. Це не означає, що машина вклякне на місці. Хоч буває й таке. Зазвичай же, некондиційне пальне - повільна отрута. Але навіть одна заливка “бодяги” у бак вкорочує життя “залізного коня”. Це як сумнозвісна крапля нікотину. Якщо пощастить, то у вас просто завчасно полетять свічки чи поршневі кільця, не пощастить - машину доведеться віддавати на капремонт.

На автосервісі жертв неякісного пального чекають з розкритими обіймами. Для них це - свіжа копійка. Скажімо, промивка форсунок коштуватиме до 500 грн, реставрація головки двигуна - 1000 грн, зміна однієї форсунки - 300 грн, лямбда-зонду - від 300-400 грн і вище, каталізатора - 8-10 тис. грн.

І ще такий нюанс. Якщо заправляєш машину якісним нафтопродуктом, то від його придбання до першого серйозного ремонту можна наїздити 300-400 тис. км. Якщо ж заливати у двигун низькосортне пальне, він почне кашляти вже після першої сотні тисяч пробігу. Насущне питання в тому, як розпізнати “бодягу”. Є кілька правил, які дозволяють звести ймовірність зустрічі з неякісним пальним до мінімуму.

Правило перше. Покладайся на себе. Держава тобі у цій справі не порадник. Уряд виставляє себе борцем за дешеві нафтопродукти, але якщо за низькою ціною на заправці продається відвертий сурогат, то це йому байдуже. А твоєму авто - ні.

Правило друге. Не соромся вимагати в оператора на АЗС документи на пальне, яким він торгує. Небажання їх демонструвати - це чіткий сигнал, що слід змінити заправку.

Правило третє. Скупий платить двічі. Поганий бензин за високою ціною буває, але добрий за низькою - ніколи. Тому економ розумно. Адже вартість бензину - це лише одна зі складових затрат на утримання автомобіля. І не факт, що скоротивши видатки за цією статтею, ти виграєш у цілому. Зазвичай, виходить навпаки. Коротший пробіг, більші витрати на ремонт, пошарпані нерви обійдуться дорожче.

Правило четверте. Обери свою АЗС-мережу, бажано з-поміж великих брендових. Там ризик отруїти двигун значно нижчий. Люди, які поклали роки й мільйони на побудову іміджу та сервісу, десять разів подумають, перш ніж ставити під удар свою репутацію. А дрібним гравцям і втрачати значно менше. Тим більше, що частина з них саме для того й була створена, аби збувати некондиційне пальне.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: