Розшукується баба Валя

Вчора Валя вже взяла і рушник, і мила.

- Тож піду до річки, - каже, - плавати захтіла.

Ми давай просити бабу, щоб вдома помилась.

Вона глянула на щотчик,

Зразу розізлилась.

- Де я плавати тут буду?

Треба ще помитись.

Може там подруга буде - треба похмелитись.

Не хвилюйтеся за мене і не майте діла,

Я ж не вчора заміж йшла,

Щоб в воду влетіла.

…Повернулася додому, не забула діла -

Сандалі свої зняла і помить захтіла.

Над коритом тихо стала і давай їх мити.

Ще й халат у неї гарний,

Щоб хоч не облити.

Тут машина на дорозі - та як задзвеніла!

Баба Валя з переляку в корито влетіла.

Примостилася і сидить тихо у кориті.

І халата намочила,

Й сандалі не миті.

Вона бідна так злякалась, вилізти не може.

І людей ніде не видно, хто ж їй допоможе?

На дворі вже вечоріє, а її не видно.

Думає: “Поклич своїх”,

Зразу буде стидно.

…Полякались, зашуміли, баби ще немає.

І в людей кругом питали, може, де хто знає?

Повискакували з хати, стали на порозі,

Так вже ноги позбивали,

А знайти не в змозі.

Вже ж кругом її шукали!

Що робити далі?

На дворі світло включили - бачимо сандалі.

Ми всі весело підбігли зразу до корита -

Тож сидить наша бабуся

Вся сльозами вмита.

Повернулася давно вже вона від річки,

А з корита виглядали голова й оплічки.

Щоб ви так ось не журились, я скажу до діла, як від річки я прийшла, сполоснутись хтіла.

Ми нічого не питали, нам було все видно.

І вона б нам не призналась, бо ж їй буде стидно.

Ми ж під носом не знайшли і шукаєм далі.

Постірали і халат,

І чисто вимили сандалі.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: